Ось вже вкотре ми висвітлюємо вибори. Кандидати, їхні штаби, агітація, піар білий, піар чорний і ще бог знає який — це одна сторона виборів. Інша сторона — організація того, що ми вперто називаємо виборчим процесом. Боже упаси сунутися в те, як формуються комісії, з якими проблемами доводиться стикатися голові та членам окружної комісії. Є набагато простіші речі, за які можна критикувати організаторів — окружком і місцеву владу. Влада у нас перманентно міняється місцями. Тож чиновники не з чуток знають, що потрібно робити на виборах. Тільки помилки кожен раз роблять ті самі.
Цього року, за словами заступника начальника РВ МВС Вадима Бабича, забезпечувати правопорядок на виборчих дільницях будуть повним складом міліціонери, ДАІшники, яких підсилять повним особовим складом рятувальників місцевої частини.
Ми розпитали деяких служивих, чим вони добиратимуться до виборчих дільниць у селах? Ніхто нічого станом на четвер не знав. Швидше за все — на своїх автомобілях або транспортом знайомих за свої гроші. Так само хлопці не знають, чи будуть їх годувати. За всі попередні вибори коштів на харчування не виділяли. При цьому охороняти дільниці вони будуть з часу відкриття і до доставки бюлетенів до окружної комісії. Тобто, заступають люди на добу, а то й більше. Багатьох виручають з обідом члени виборчих комісій. А як же відповідальна влада?
Як державні органи забезпечили нинішні вибори, якщо члени комісій з Компаніївки розповіли, що коштів не виділили ні на що. На бензин, аби доїхати до Бобринця з компаніївського села, минулої п’ятниці одна з голів виборчої комісії позичила 200 гривень. Коли їй повернуть кошти — не знає. Обіцяне “після виборів” може розтягнутися і на місяць, і на два, і на три…
Ще одна помилка організаторів, що повторюється з завидною постійністю: у коридорах перед кабінетами окружкому вічна тиснява за будь-якого приводу (то канцтовари отримують, то бюлетені, то звіти здають, то на результати виборів чекають). У Бобринецькому “білому домі” так вже не вперше: ні тобі стільців для людей, на яких можна сидіти хоча б по-черзі, ні столів, де можна переглянути і заповнити документи.
Минулого четверга в коридорі більше чотирьох годин стояла юрба членів виборчих дільниць Маловисківського району. Хтось сидів на сходах, хтось на підлозі перебирав у папці документи. Обідали люди просто неба — на шиферині даху підвального приміщення адмінбудинку. В коридорі — тіснява, а також галас від безлічі голосів, який заважає і самим членам комісій, і працюючим в кабінетах службовцям адміністрації та інших установ.
На початку п’ятої маловисківці ще стояли, під’їхали ще й новоукраїнці. Одразу почали обурюватися: у них в Новоукраїнській РДА все інакше — і стільці, і столи для роботи. А в Бобринці й присісти ніде. Тож людям доводилося розміщуватися і на сходах адмінбудівлі, і на бордюрах.
Під вечір вони приходили і ще з одним запитанням: ми з самого ранку в дорозі, де у вас можна поїсти чогось гарячого або хоч чаю попити? У відповідь доводилося мовчазно розводити руками і “кліпати” за недопрацювання місцевих чиновників, відповідальних за організацію виборчого процесу. Щоправда, наступного дня об 11-ій на першому поверсі РДА нарешті поставили кілька секцій із сидіннями.
У понеділок, після виборів, в Бобринці знову буде безліч людей – вже з усіх шести районів. Розтягнеться підрахунок протоколів та бюлетенів не на одну годину. Тож, може, за вихідні хтось таки подбає про потреби людей з кількох районів.
Зінаїда Пирля, «Честь хлібороба», спеціально для Першої електронної газети.
Фото Віталія Москалика.