Важливо

Подвійні стандарти – на службу громаді?

«У нас є 16 чи 17 підписів під зверненням до голови міськради», зазначили співдоповідачі Юрій Тітов та Ігор Волков на прес-конференції у понеділок, 28 квітня, «просто ще не всі з бажаючих підписалися». Не маючи впевненості у власних силах і кількості депутатів, які їх підтримують, «сірі кардинали» міської ради розпалюють місцевий навколополітичний скандал, головна теза якого: ми робили так само, але ж так не можна.

36-та сесія Кіровоградської міської ради була «гарячою»: тут тобі й усунення на час розслідування заступника мера Ігоря Василенка, і збої в роботі системи «Рада», і скандальні зміни. Саме останні дуже не сподобалися депутатам Ігорю Вікторовичу Волкову та Юрію Олександровичу Тітову, в честь чого і зібрали вони в понеділок прес-конференцію. Хоча, якщо без лукавства, ще ряд рішень міськради боляче вдарили по інтересах Ігоря Вікторовича – по інтересах, у першу чергу, фінансових. Але співдоповідачі активно уникали розмов про це.

Ми порушували, але то ж ми…

Основним лейтмотивом зустрічі депутатів з журналістами стала теза, озвучена Юрієм Тітовим: «Сесія пройшла з грубими порушеннями регламенту». Найбільше незадоволення колишніх лідерів більшості викликало рішення міської ради змінити регламент. Нагадаємо, тепер депутатські групи та фракції можуть висувати кандидатури заступників міського голови – раніше ж це була прерогатива мера, а міськрада могла лише затвердити запропонованих кандидатів.

Депутати Волков та Тітов не тільки проти такого «нововведення» від своїх колег, але й вважають, що прийнято воно з грубим порушенням регламенту. У зв’язку з цим вони вже зібрали «16 чи 17 підписів (ще не всі бажаючі підписалися)» під вимогою до міського голови зупинити рішення як незаконне. Іншими словами, незадоволені депутати просять мера «накласти вето».

Ігорю Волкову чітко бачиться мета таких змін: «усунути мера від призначення своїх заступників». У принципі, все логічно: за це депутати й проголосували. Та й громада голосує лише за мера як очільника міста і те, що депутати (як представники територіальної громади) практично ніяк не впливають на призначення заступників, яких ніхто, крім мера, не знає, дещо неправильно.

Чи прислухається Олександр Саінсус до думки Тітова, Волкова та ще 14-15 депутатів – не відомо. З одного боку, якби дійсно мер Кіровограда сам призначав своїх заступників, бо так краще для міста – можна було б міському голові ветувати рішення і самому вести жорстку політику керування містом. Але ж давно відомо, що Олександр Дмитрович практично до самої перемоги Революції Гідності знаходився під контролем тих же таки регіоналів, яких не так давно репрезентували в міськраді Волков та Тітов. Відповідно, призначення заступників і навіть винесення їх кандидатур де факто проходило не за принципом доцільності для громади, а за принципом доцільності для захисту бізнесових і політичних інтересів ПР. Треба сказати, що деякі екс-регіонали досі мають важелі впливу на міського голову. Про це, чомусь, Ігор Вікторович та Юрій Олександрович змовчали.

Однак Волоков з Тітовим не змогли змовчати в іншому: вони підтвердили, що за часів перебування Ігоря Вікторовича на посту секретаря міської ради рішення також приймалися з порушеннями регламенту. «Але ж не в такій кількості», – сказав Тітов. Депутати з фракції «За добробут міста» (практично – екс-фракції Партії регіонів) зазначили, що хоча за їхньої більшості в міській раді рішення й приймалися з порушенням регламенту, то надалі вони хочуть, щоб усе було чесно і згідно закону. Екс-регіонали навіть згадали Майдан та Небесну Сотню: мовляв, не за те герої гинули.

Проект пройшов мимо очей?

Іще одним «аргументом» Тітова-Волкова стало те, що зміни до регламенту були прийняті за пропозицією «з голосу» і нібито тексту рішення ніхто й в очі не бачив. Певно, біганина Ігоря Вікторовича по сесійній залі від депутата до депутата завадила йому помітити, що перед голосуванням проект рішення був наданий для ознайомлення. Хоча, може, поринувши у переживання за лазню і ТТV, Ігор Волков просто розминувся з працівницею апарату, яка розносила проект рішення. Подвійний стандарт і вперте «непомічання» очевидного.

Фактично, завдяки змінам до регламенту і формуванню, за словами Волкова і Тітова, «ситуативної більшості з БЮТ та деяких регіоналів» у міській раді, колишній секретар Волоков, депутат Тітов та «ще 16-17» чоловік втрачають контроль над містом – введення своїх людей через маріонеткового мера у керівництво Кіровоградом, а, отже, і захист власних інтересів у різних сферах, стало для них проблемнішим.

Що не так із «Радою»?

Одним із доказів порушення регламенту стала, за словами Ігоря Волкова та Юрія Тітова, і досить дивна робота системи «Рада» в сесійній залі. Дійсно, система, за допомогою якої полегшується робота місцевих депутатів, все більше викликає сумнівів у своїй незаангажованості. Підозріло часто бездушний механізм «глючить» і «зависає» на неугодних певним колам рішеннях. Зокрема, при прийнятті рішення про перерозподіл коштів бюджету на користь освіти та медицини стало зрозуміло, що «Рада» працює якось не так: депутатська група «Спільний дім» повідомила, що із 6 депутатів на місцях, система бачить лише 4. Потім виникла проблема з голосуванням. Лише після перезапуску системи і переголосування, рішення про перерозподіл бюджету було прийнято.

До речі, зависання системи співпало з походом одного з технічних працівників міської ради за куліси президії. Чи помітили б депутати «збій», аби не заява «Спільного дому» і чи не заплановано було цей «збій» завчасно, щоб зірвати голосування за не дуже вигідні декому рішення – питання лишається відкритим. До речі, якби збій, а відповідно і неприйняте рішення про перерозподіл коштів бюджету, не помітили, то це зіграло б на руку саме Ігорю Волкову. Про це – нижче.

Повертаючись до технічних аспектів роботи депутатів, варто відмітити, що «зависають» системи в найбільш непідходящі для цього моменти не тільки в міській раді. Зокрема, система голосування в обласній раді зависла якраз в той момент, коли не набиралася необхідна кількість голосів під зверненням до тодішнього президента Януковича. Звернення з підтримкою дій «вічно легітимного» набрало необхідні голоси лише завдяки голосуванню руками – ті, хто потай утримався та не голосував через систему «Рада», побоялися не підтримати своє керівництво у відкритому протистоянні. Висновки – за вами.

Бізнес за рахунок держави?

Рішення, на якому «Рада» дала збій, стосувалося, як ми уже зазначали, питань, які безпосередньо зачіпали інтереси Ігоря Волкова. Депутати змінили цільове призначення коштів: на 130 тисяч гривень урізали фінансування ЗМІ, на 139 тисяч гривень скоротили фінансування міської лазні, 150 тисяч гривень забрали з земельного управління. Попутно було ліквідовано комунальні підприємства «Агентство розвитку міста» та «Кріовграджитлосервіс» Ці кошти перерахують на освіту і громадські організації ветеранів та інвалідів.

На прес-конференції Тітов та Волков намагалися приховати свою зацікавленість в даних питаннях за маскою байдужості, і вболівання за мера та регламент, однак це їм не дуже вдавалося. Звісно ж – коли державні кошти забирають у тебе, це не дуже приємно. Для тих, хто не в курсі – графа 130 тисяч гривень «фінансування ЗМІ» це, по суті, державні гроші для приватного телеканалу ТТV, який входить в коло бізнес-інтересів Ігоря Волокова; 139 тисяч, які забрали у лазні для ветеранів – це теж гроші держави, які капали в кишеню Волкова (він навіть не приховує, що цей бізнес належить йому).

Якщо з фактом позбавлення державних дотацій приватного ТТV Ігор Вікторович не дуже сперечався, то за лазню розгорілися справжні пристрасті. Ігор Волков на прес-конференції, а перед цим і на самій сесії заявив, що недостатнє фінансування лазні приведе до її закриття (як додатковий аргумент на засіданні був використаний обурений голос спеціально запрошеного ветерана).

За словами екс-секретаря міської ради, ветеранську баню старенькі відвідують 20 тисяч разів за рік. Якщо довіритися словам Ігоря Вікторовича і порахувати, то щодня до лазні відбувається 55 візитів ветеранів (за умови, що структура працює цілодобово і без вихідних). Таким чином, Кіровоград може сміливо претендувати на перше місце за кількістю ветеранів, що відвідують лазню в на душу населення. Сама лазня, як пояснював Ігор Вікторович на прес-конференції, забезпечує роботою «8 чи 9 чоловік», і має велику популярність серед ветеранів, які сплачують за один сеанс 15 гривень при фактичній вартості послуг в 29 гривень 22 копійки. Цю різницю і гасили з коштів міського бюджету. А тепер – урізали, лишивши трохи більше половини. Цього за словами Волкова, дуже мало, а тому найближчим часом лазня закриється.

Така позиція стосовно лазні ставить під сумнів комерційні задатки самого Ігоря Олександровича: для чого уже 30 років існує приватна структура, яка, лишившись усього лиш половини фінансування, швидким темпом іде на дно? Чи сподівання на те, що підприємство постійно будуть «підгодовувати» жевріли до останнього?

Чомусь, спливає на думку, що якби в колі інтересів депутата Волкова були б освітяни, він би давно уже відмовив усяким «ветеранам» та іншим пільговикам в послугах лазні! Але ж заробляє бізнес-структура депутата саме на ветеранах, а, точніше, на коштах, які міський бюджет платить за ветеранів.

Агентство захисту власних інтересів?

Торкнулися на прес-конференції і питання ліквідації комунального підприємства «Агентство розвитку міста», яке також активно захищали Волков та Тітов від «руйнівників» на чолі з новим секретарем Марковським. Зокрема, Юрій Тітов указував на те, що не так давно «АРМ» отримало грант аж на 150 тисяч євро від німецьких інвесторів і ці кошти потрібно якось освоїти, перш ніж ліквідовувати підприємство. Юрій Олександрович заявив, що були шанси залишити підприємство «в живих». За його словами, можна було б не ліквідовувати, а з метою економії урізати йому фінансування, а то й взагалі – змінити форму власності. Проте, міськрада до нього не прислухалася.

Водночас, з достовірних джерел в депутатському корпусі надійшла інформація, що сума гранту, яку назвав Юрій Тітов, «дещо завищена»: насправді, мовляв, «Агентство розвитку міста» отримало 150 тисяч звичайних українських гривень, тобто трохи більше 8 тисяч євро. 150 тисяч залучених інвестицій проти закладених в бюджеті 700 тисяч на утримання комунальної структури – суми явно не рівнозначні.

Виникає запитання: навіщо ж тоді тримати таку структуру, якщо реальна сума залучених коштів і близько не перекриває витрат на її утримання? Очевидно, існування такого КП було вигідно певним людям. У країнах з високим рівнем корупції, наскільки відомо, такі підприємства використовуються для дерибану комунального майна на користь тих чи інших зацікавлених осіб. Через такі структури можна за безцінь отримати у власність яку-небудь будівлю, яка до цього належала місту чи просто провести необхідну суму через рахунки підприємства і «відмити» їх по-тихому. Крім того, здається, дехто був зацікавлений, щоб «освоювали» грант саме нинішні його керівники, а не ліквідаційна комісія КП.

Замість післямови. Те, що на Кіровоградщині почалися «хвилювання» в плані перерозподілу влади – зрозуміло без слів. Вибори, перемога Майдану, економічна ситуація грають в цьому перерозподілі не останню роль. Чи принесуть ці зімни користь місцевій громаді – покаже час.

Сергій ОНИШУК

Поширити:

Залишити коментар:

коментар