Сьогодні у Кіровоградській ОДА експерти “Реанімаційного пакету реформ” зустрілися з кіровоградськими чиновниками і громадськими активістами і виклали власне бачення змін до виборчого законодавства та децентралізації влади.
Відкрив конференцію від сторони, що приймає, голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко: “Для нас дуже важливий ваш досвід, досвід “Реанімаційного пакету реформ”. Ви об’єднали найкращих фахівців, і саме ваші пропозиції знаходять підтримку парламенту. Тут зібралися і місцеві громадські активісти, і управлінці області. На онлайн-зв’язку присутні райони. Хочу подякувати вам за приїзд, це важливо для нашої спільної справи”.
Модератор заходу, представник “Реанімаційного пакету реформ” Наталя Ватаманюк зазначила: “Прийшло багато людей, це говорить про те, що ви готовіт братиина себе відповідальність. Реформи – процес важкий. Та головне, що влада готова слухати експертів і громадськість, і “лупати цю скалу”. Спільно, разом працювати”.
Голова обласної ради Олександр Чорноіваненко заявив, що зараз йде затягування реформ. За допомоги громадських організацій, на його думку, ці реформи можнапришвидшити.
Наталя Ватаманюк розповіла присутнім, що “Реанімаційний пакету реформ” виник рік тому. До того суспільство критикувало владу, та нічого не пропонувало. На сьогодні “Реанімаційний пакету реформ” складається з активу 70 громадських організацій, 300 експертів. Верховною Радою підтримано 44, розроблених експертами організації.
Експерт з виборчого права Вадим Міській заявив, що закон, який зараз потребує першочергової уваги і підтримки суспільством, це закон про місцеві вибори: “Не можна обирати місцеві ради за старим законодавством. Кандидати-мажоритарники купують виборців. Інша сторона медалі – закриті партійні списки. Партійний вождь вирішує, хто стане депутатом. Головна теза нашого законопроекту – відкриті списки. Наразі у Верховній Раді зареєстровано в раді 4 законопроекти:проект “Батьківщини”, де декларуються відкриті виборчі списки, а по факту – закриті. Проект Миколи Федорука: він подав мікс з 9 виборчих систем, який, на нашу думку, дуже важко втілити на практиці. Третій проект – ОлександраЧерненка, екс-голова комітету вибоців україни. Ще один екс-голова КВУ також декларує відкриті списки у своєму законопроекті, та по факту це та сама мажоритарна система.
Законопроект, який ми підтримуємо – законопроект, внесений Олександром Черненко: реально відкриті списки. Виборці можуть коригувати прохідну частину списку партії на окрузі. Бюлетень матиме незвичний вигляд, та буде найкоротшим з усіх, які ми раніше бачили на виборах. Для сіл, селищ і невеликих міст пропонується багатомандатна мажоритарна система”.
На думку експерта, це чи не перша можливість в Україні отримати якісний склад рад. Виборець корегує список, по округу розігрується 2-4 мандати, що нівелює можливість підкупу виборців. Є загроза, що законопроект не пройде: є спротив у Верховній Раді. Та коаліційна угода чітко говорить про відкриті виборчі списки.
Про нюанси впровадження реальної децентралізації влади говорив експерт Юрій Ганущак: “Потрібні зміни у конституції, ОДА повинні розділитись на виконкоми обласних рад і префектури.
Тільки 5% з 11 тисяч сільських рад мають населення більше 5 тисяч чоловік. Бюджети сільрад на 95% – витрати на їх утримання. Бізнес починає йти туди, де населення громад більше 3500 чоловік, інакше адмінвидатки для бізнесу зависокі. Це стосується і інфраструктури, садочків і так далі. Неспроможність інфраструктурна, кадрова, фінансова. Ефективна реформа у Польші відбулася ще у 70-х роках, були сформовані громади від 5000 населення.
Та є інша загроза. Якщо зараз нам механічно об’єднати громади навколо села, нічого не вийде. Об’єднання повинне відбуватись навколо містечка, райцентру, міста. Причому доступність до місця роботи для працюючих за статистикою має бути не більше 15-20 км, інакше люди шукають інши центри економічної активності. Система самоврядування при об’єднанні громад повинна бути стійкою: об’єднання має бути навколо економічного центру або авторитетного центру, якій склався історично. Наше головне завдання: дати у село комфортну інфраструктуру: дорогу і освітлення. Далі село зробить все саме. Треба позбутися фантому “забитого села”. Європейська практика: у селі, на чистому повітрі, жити престижно. І не треба боятись, що при об’єднанні громад навколо міста село зникне. Місто не урбанізує село, зате з’являється комфорт для жителів села і простір для ведення бізнесу”.