Вулиця в середмісті тепер називатиметься на честь прикордонника Андрія Матвієнка. У Кіровограді увіковічнили пам’ять загиблого прикордонника Андрія Матвієнка. Фотографія його блакитноокої доньки Саші, якій замість батька вручили нагороду, стала символом болю сирітства і лиха, яке завдала Україні російська агресія.
Тепер ім’я добровольця носить одна з кіровоградських вулиць. Щоб вшанувати пам’ять героя і відкрити меморіальну дошку на вулиці імені загиблого прикордонника на мітинг-реквієм зібралися сотні людей, серед яких були рідні, побратими, друзі, волонетри.
Як йдеться у сюжеті ТСН, Андрій Матвієнко загинув півтора роки тому. Він вивіз з-під обстрілу 30 своїх поранених співслужбовців. Під час останньої поїздки поблизу пропускного пункту “Успенка” його УАЗ підірвався на керованому фугасі.
“Вивіз і не виїхав… Коли задають питання, як він загинув, я хочу відповісти: “Я хочу розповісти, як він жив”. Це людина, з якою було не страшно йти в наряд. Коли така людина рядом, є почуття плеча. Ти не боїшся, що загинеш. Він беріг інших – не зберігся сам”, – розповів побратим загиблого бійця Володимир Вдовіченко.
Проводити героя в останню путь пришли тисячі кіровоградців. Одну з нагород загиблого вручили його маленькій доньці Олександрі. Фото дитини, яка стискає у руці батькову нагороду, і стало символом болю, який завдала Україні російська агресія. Товариші не забувають ані про осиротілу родину прикордонника, ані про увіковічнення його пам’яті. Вони домоглися того, щоб ім’я Андрія носила одна з центральних вулиць.
“Вдячна всім, що пам’ятають мого Андрійчика і що вони хочуть цю пам’ять, щоб вона ніколи не згасла. Все роблять для цього. Я всім дякую. А мені, як мамі, що? В мене душа ніколи не перестане боліти. Рана у серці ніколи не перестане кровоточити, поки я буду жити”, – ділиться переживаннями мати загиблого Тетяна Матвієнко. Адресні таблички на будинках вулиці імені Андрія Матвієнка ще не встигли замінити.