Важливо

Українське місто має носити українські маркери – історик

Старший викладач Кафедри теорії і методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко висловився на підтримку буд-якої української назви для Кіровограда, і наголосив, що кожне відтермінування перейменування Кіровограда дає шанси прихильникам імперської назви.

Про це він заявив, 6 липня, у Києві, під час дискусії щодо демокунізації Кіровограда в Українському кризовому медіа центрі.

“Як історик, скажу, що Запоріжжя колись називалось Олександрівськом, Париж – Лютецією, Стамбул – Константинополем, а Гданськ – Данцигом. Це світова практика, коли держави обирають свої маркери”, – навів приклади історик.

Нова назва Кіровограда, на думку Митрофаненка, має бути пов’язана з українською історичною пам’яттю.

«Особисто я виступаю за будь-яку українську назву. Але розумію, що право вибору за Верховною Радою. І рішення Комітету ВРУ мною має бути прийняте як законослухняним громадянином України», – резюмував Юрій Митрофаненко.

Читайте також: Українська назва для Кіровограда – це питання національної безпеки – доцент КДПУ
Читайте також: Кіровоград повинен носити українське ім’я – громадська діячка


Comments:

7 відповідей до “Українське місто має носити українські маркери – історик”

  1. “Нова назва Кіровограда, на думку Митрофаненка, має бути пов’язана з українською історичною пам’яттю. ”
    Понятие “украинский” имеет два значения:первое-самоназвание государства и этническое-принадлежность украинской нации,этносу.В связи с этим напомним,Кировоград-многонациональный,мультикультурный город. Его развитие,а значит,история,связаны с историей украинцев,русских,евреев и других народов.Вот почему “рафинированное” украинское название города есть игнорирование его истории и культуры.Мононациональное ,моноязычное,монокультурное государство Украина-проект,который расколол страну и стал причиной войны на Востоке.

    • Ви прийдіть на будь який захід за участі пана Юрія, і спробуйте з ним подискутувати на ці теми. Бо купа букв, які ви тут пишете, не сприймаються

      • ” Бо купа букв, які ви тут пишете, не сприймаються “-Напомнили мне Петрушку:

        ” Самый неоценённый герой русской литературы – пожалуй, гоголевский Петрушка. Слуга Чичикова, второстепенный персонаж поэмы “Мёртвые души”. Петрушка, как известно всем, любил читать. Он испытывал искреннюю любовь к слову. Он читал не затем, чтобы узнать новое, получить удовольствие от красоты или бойкости слога, и даже не провести время. Он наслаждался процессом, как таковым: вот они, буквы – складываются в слова, а слова – в предложения. Петрушка упивался материалом. Люблю Петрушку. Он брат мой по духу и по восприятию текста.

      • Есть такое понятие-“эпистолярный диспут. ” Ну и про Петрушку читайте ниже

  2. Предупреждая истерику “профессиональных патриотов”
    “С чем я как Президент приеду к вам в самое ближайшее время? С миром. С проектом децентрализации власти. С гарантией свободного использования в Вашем регионе русского языка. С твердым намерением не делить украинцев на правильных и неправильных. С уважительным отношением к специфике регионов. К праву местных громад на свои нюансы в вопросах исторической памяти, пантеона героев, религиозных традиций. С проработанным еще до выборов совместным проектом с нашими партнерами из Евросоюза по созданию рабочих мест на Востоке Украины. С перспективой инвестиций, с проектом программы по экономической реконструкции Донбасса. “из речи Порошенко

  3. Але розумію, що право вибору за Верховною Радою. І рішення Комітету ВРУ мною має бути прийняте як законослухняним громадянином України»,
    Нет,ВР обязана принимать решение на основе Закона о географических наименованиях.Она не ВЫБИРАЕТ,а СЛЕДУЕТ за законом.
    Про географічні назви
    Верховна Рада України; Закон від 31.05.2005 № 2604-IV
    Документ 2604-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 21.05.2015, підстава 317-19
    Стаття 5. Встановлення географічних назв
    Встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об’єктів.

    Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.

    Виявлення географічних назв, не зафіксованих у документах чи історичних джерелах, здійснюється шляхом опитування, у тому числі за допомогою засобів масової інформації, населення, яке проживає на даній території, краєзнавців, географів, істориків та інших фахівців, під час картографування території або проведення топонімічних досліджень.
    Назва, яка присвоюється географічному об’єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об’єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, де він розташований, думку населення, яке проживає на цій території, вписуватися в існуючу систему назв цієї території і складатися з мінімальної кількості слів.
    Географічним об’єктам можуть присвоюватися імена вчених, дослідників та інших осіб, які брали участь у їх відкритті, вивченні, створенні або заснуванні.

    Імена видатних державних або громадських діячів, представників науки, культури чи інших осіб, діяльність яких не пов’язана з відповідними географічними об’єктами, можуть присвоюватися посмертно, і лише у виняткових випадках з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти. Врахування думки більшості населення здійснюється відповідно до закону про референдуми.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*