Важливо

Ярослав Біттель: польський досвід децентралізації може виявитись корисним для України

28 червня у Кіровограді пройшов семінар від польських експертів «Децентралізація на практиці II». Першій електронній вдалося поспілкуватися з тренером семінару, консультантом з питань стратегій, програм та аудиту сталого розвитку, менеджменту органів місцевого самоврядування та НУО, стратегічного планування Ярославом Біттелем, який розповів про основні засади децентралізації в Польщі та поділився власними думками щодо можливості втілення їх в Україні.

-Чи є у Польщі аналоги українських префектів?

Немає. Префекти були започатковані у Франції, Бельгії та в деяких інших країнах.  У Польщі префектів немає, у нас дещо інша система. На рівні повітів у нас є староста. Та все ж таки це дещо інше, ніж  префекти.

Читайте також: Україна-Польща: як відбувався процес децентралізації у наших сусідів

-Яка, на вашу думку, система більше підійде для України – префектна (як у Франції) чи ґмінна (як у Польщі)?

Сказати, що краще для України – польська модель самоврядування чи досвід якоїсь іншої країни Європи, я точно не можу. Але, як на мене, можливо, досвід країн східної Європи буде для України більш прийнятним, тому що система централізації була дуже схожою і  в Польщі, і в Угорщині, і в Словаччині, і в Чехії, адже це була радянська система. Тому я думаю, що наш досвід – той шлях, який ми пройшли від централізації до децентралізації, може виявитись корисним для України.

Наприклад, досвід Франції чи Іспанії, на мою думку, ментально є більш віддаленим від України. Я знаю, що буває так, що українські експерти їдуть до інших країн Європи, привозять новий досвід та намагаються втілити ці ідеї тут, в Україні. У даному випадку все треба ретельно продумати, зважити та вирішити, якою має бути ця система та модель самоврядування.

Наш досвід – інший, тому що у нас всі кордони вже були визначені, тобто в нас одразу пішов процес децентралізації, а не об’єднання. Звісно, були деякі корективи, та такої проблеми, як, хто і з ким мають об’єднатися у нас не було. Для українців я вважаю, перш за все, треба винайти систему, яка б змогла об’єднати громади, розподілити повноваження та визначити на яких умовах і засадах вони мають працювати та діяти.

-Чи прийнятний, на вашу думку, польський досвід децентралізації влади для українських реалій? 

Думаю, що так, але є інші проблеми, тому що в Україні навіть регіони дуже відрізняються один від одного – захід, схід, центр. Тому процес децентралізації цим, на мою думку, дещо ускладнюється. Можливо, доведеться вживати різні заходи, залежно від регіонів. Взагалі, люди, які об’єдналися мають відчути, що вони є одним цілим – громадою, яка працює на одну спільну мету та інтереси. Якщо будуть якісь недомовленості чи розбіжності, то нічого не вийде. Але, чесно сказати, ні я, ні мої колеги точно не знаємо, який метод краще обрати Україні та яким конкретно шляхом доцільніше рухатися до децентралізації.

-Нещодавно у Полтавській, Ужгородській та Івано-Франківських областях України пройшли сильні повені та гради, які нанесли великих збитків. Яким чином реагують у Польщі на подібні ситуації і за який кошт відбувається компенсація подібних збитків?

У випадку засухи чи навпаки сильних дощів або граду, за всі збитки несуть відповідальність страхові компанії. Тобто, усе майно має бути застраховано. Але, звісно, якщо трапляються надзвичайні ситуації, то можлива компенсація з державного бюджету, але тоді приїжджає експертна комісія, яка оцінює збитки, і лише тоді держава частково їх компенсує. Та це буває рідко, частіше, це вирішують страхові компанії.

-Яким чином децентралізація у Польщі вплинула на розробку корисних копалин. Наприклад, чи має право будь-який громадянин звернутися до місцевих органів влади та отримати дозвіл на розробку корисних копалин і чи вплинула на це децентралізація?

Ні, в Польщі громадянин не має права добувати якісь корисні копалини на своїй ділянці. Ґміна на рівні законодавства цього не дозволяє, адже всі корисні копалини належать державі. Така ж сама ситуація і з ріками. На відміну від озера, яке можна купити чи приватизувати, ріки повністю належать державі. Також у нас діє спеціальне управління, яке займається річним фондом.

-Яким чином децентралізація допомагає національним меншинам знаходити спільну мову з органами місцевого самоврядування? Наприклад, земельна ділянка – яку потрібно пройти бюрократичну процедуру, щоб отримати дозвіл на земельну ділянку? Скільки часу це займає?

Незалежно від того, чи є людина громадянином Польщі чи ні, вона може придбати земельну ділянку для проживання. Але якщо їй потрібна ділянка для ведення бізнесу, то тоді вона має отримати на неї спеціальний дозвіл. Якщо, наприклад, іноземець хоче придбати житло в багатоквартирному будинку, то йому цей дозвіл не потрібен. Зазвичай ґміна продає ділянки на основі тендерів. Тобто, якщо людина хоче отримати земельну ділянку, вона має виграти тендер. Нотаріальна процедура переоформлення ділянки з ґміни на приватну особу триває недовго – приблизно тиждень-два.

-Як у практиці польської децентралізації визначалися потенційні адміністративні центри? Яким критеріям мали відповідати ці населені пункти? (Згідно Постанови КМУ №214 від 8 квітня 2015 р «Про затвердження методики формування спроможних територіальних громад» П. 6.)

Критеріїв немає. Децентралізація втілювалась у життя на основі Закону про децентралізацію, в якому вже були визначені територіальні адміністративні центри – ґміни, повіти, воєводства. Тобто це було вже вирішено державою і не було ніякої можливості це змінити. Та, звісно, якщо якась ґміна чи село хочуть відділитися від одного адміністративного центру та перейти до іншого, то це є можливим. Але таких випадків зазвичай дуже мало.

-Який час знадобився з моменту набрання чинності закону про децентралізацію для повної реорганізації органів місцевого самоврядування у Польщі?

Закон про ґмінне самоврядування був розроблений та прийнятий протягом 3 місяців. Втілення реформи в життя відбувалося протягом 6-ти місяців, тобто від моменту прийняття Закону та проведення виборів до ґмін.

Тож, як бачимо, у Польщі процес становлення децентралізації відбувся за досить короткий відрізок часу – буквально за півроку.  31 серпня 2015 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проект закону України № 2217а (постанова №2217а/П1) “Про внесення змін до Конституції України” (щодо децентралізації влади). А от процес добровільного об’єднання громад продовжується і зараз.

Наприклад, цього року у 13 об’єднаних територіальних громадах вже пройшли перші місцеві вибори. Отже, на сьогоднішній день загалом маємо 172 об’єднання. Польські колеги поділилися своїм досвідом з представниками громад України, який можна прийняти до уваги та використати для втілення в нашій державі, розробивши свою, власну систему та модель самоврядування, яка вдовольнятиме інтереси мешканців усіх регіонів України та сприятиме їх об’єднанню.

Читайте також: Нідерланди допомагатимуть Кіровоградщині децентралізуватись


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*