Друга річниця 34 батальйону: з різних міст, різними шевронами, але однаковими посмішками

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Сьогодні, 19 червня, до Кіровограда з’їхались більше сотні військових із усієї України, аби відсвяткувати другу річницю створення 34 батальйону. За час служби вони стали справжньою родиною – пліч-о-пліч стояли під кулями бойовиків. Сьогодні вони із посмішками на обличчі радо вітають один одного під тихим небом міста на Інгулі. Мирним – саме завдяки цим мужнім чоловікам.

Тернопіль, Львів, Вінниця, Одеса, Кіровоград. Зараз у цих чоловіків уже різні шеврони на формі, адже вони продовжили службу і в інших підрозділах. А хтось, після поранення, більше не одягав комуфляж і сьогодні прийшов у “гражданці”. Але всіх їх об’єднує одне: два роки тому із шевроном “34 батальйон територіальної оборони” у Кіровограді зібралася команда небайдужих чоловіків, які кинулись у бій за свою країну.

“34 батальйон був сформований у травні 2014 року із добровольців Кіровоградської області. За цей час через його лави пройшло дуже багато людей. Хтось був поранений, хтось уже демобілізувався. Тому точно сказати про географічну складову – неможливо. Тут ледь не з усієї України є військові”, – розповів старшина 34 батальйону Сергій Шагін.

Таку зустріч 34 батальйон організовує вперше:

“Минулого року було дуже мало хлопців. Бо майже всі були у гарячих точках. Зараз уже багато демобілізованих. Тому ми об’єднались і вирішили відзначити наш день у свято Трійці. В подальшому плануємо організовувати спілку 34 батальйону”.

На свій день народження 34 батальйон запросив тих, хто був небайдужим до їхнього батальйону: волонтерів, представників ОДА, просто людей, які допомагали їм у службі. Зібравшись у Ковалівському парку, військові рушили до ЦДЮТу, де відбудеться святковий концерт.

“Слава Україні!” – лунає від чоловіків, для яких це не просто слова. За них і за нас вони не шкодували свого життя на передовій.

Більше фото тут

Поширити:

Залишити коментар:

коментар