Стихійна торгівля як єдиний спосіб заробітку: чи можуть бути безпечними продукти “з підлоги”

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Сьогодні, 9 вересня, начальник управління торгівлі міськради, заручившись підтримкою Держпродспоживслужби та правоохоронців, зробив чергову спробу припинити стихійну торгівлю біля центрального ринку у Кропивницькому. Реакція продавців однозначна: “Тільки так ми можемо заробити собі на життя”.

“Бабусь із петрушкою не чіпаємо. Молоко, м’ясо – те, що може бути небезпечним”, – надав настанови правоохоронцям начальник управління торгівлі Сергій Горбовський.

Найбільш пильноокі продавці хутко ховали небезпечні об’єкти в сумки, щойно побачивши поліцію і журналістів:

“Я це не продаю”, – зауважила одна із продавчинь, ховаючи м’ясо пернатих.

Щойно “небезпека” сховалась за рогом, жінка повернула товар на місце. А коли до неї знову підійшла перевірка – вона вирішила, що на сьогодні її робочий день завершився. Вона зібрала речі і без коментарів пішла.

DSC_0017

Більш наполегливі у своїй правоті продавчині на будь-які зауваження казали: “Тут торгували і торгувати будемо”. А коли правоохоронці підходили, аби скласти протокол – жінки відмовлялись називати своїх імен.

“Чому ви забороняєте заробляти? Ми з села. Що маємо, те продаємо. Зробіть робочі місця – ми не будемо тут. Кому я треба на роботі у 53? Як мені заробляти на життя? Чоловік мій не працює, пенсії не маю. Ганяють нас. На всіх каналах, газетах – про нас. А ми ж не злочинці! Ми просто заробляємо на життя, як можемо”, – каже продавчиня Зоя.

DSC_0036

На прохання залишити місця стихійної торгівлі та перейти з продуктами на ринок, продавцині в один голос відповідають, що їм не дозволяють на одному місці продавати овочі та молоко. І запевнили, що їх продукти – безпечні. Вони готові до будь-яких перевірок, аби їм тільки дозволили продавати тут те, що вони мають.

Час від часу у розмову втручались перехожі. Одні ставали на захист продавців. Мовляв, нічого поганого в цьому немає. Інші погоджували із тим, що зі стихійною торгівлею треба боротись.

“Я в однієї з жінок нещодавно купила молоко. Домашнє. Воно скисло і стало темно-синього кольору. Хіба воно може бути нормальним? Там якісь хімікати абощо”, – каже кропивничанка Вікторія.

DSC_0031

Головний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби розповіла Першій електронній про те, що в умовах стихійної торгівлі фактично неможливо гарантувати безпечність продуктів:

“Продавець зобов’язаний мати при собі медкнижку із пройденим обстеженням, яка підтверджуватиме відсутність у людей принаймні туберкульозу. Під час спалахів інфекційних хвороб, зафіксованих у нас в області, у працівників (які мали контакт із їжею) не було медичних книжок, – розповідає Галина Сабадаш, – Плюс до того, мають бути документи на худобу, адже є спільні захворювання для людей і тварин. Також тара, в якій продається молоко. Це пластикові пляшки. У них можна продавати молоко, лише за умови, що вони були використані один раз. А більшість пляшок із ринку стихійної торгівлі – збирають у невідомих місцях. Гарантувати безпечність продуктів, які продаються тут – фактично неможливо”.

 DSC_0049

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

1 коментар до Стихійна торгівля як єдиний спосіб заробітку: чи можуть бути безпечними продукти “з підлоги”

  1. Тротуари треба звільняти, а для селян виділити місця на ринках. Які санкнижки у селян?
    На Ковалівці, між “АТБ” – “Босфором” торговці (не селяни) позаймали тротуар, що ледь пройдеш, з цими і боріться.

Коментарі заборонені.