Важливо

“Табір для наших” на три дні оселився під Кропивницьким (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Ольга Ткаченко
Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

За десяток кілометрів від міста, де не чутно ритмів автівок, цього року облаштували триденну таборівку для ветеранів, волонтерів, психологів та активістів. “Табір для наших” – так ласкаво називають виїзний відпочинок-роботу організатори події ЦРВ “Коловорот”. Крім пісень біля вогню та спілкуванням, заплановані і тематичні локації. Зокрема, провели медитацію, облаштували інтерактивну саунд-локацію, а кропивницький історик розповів про багаторічні російсько-українські війни та те, як “братній сусід” неодноразово намагався переписати українську історію.

Цьогоріч на базі табору, крім “Коловороту”, зібралися також волонтерки ГО “Серця матерів” та активісти УДЮТ “Січ”. За словами, координатора ЦРВ “Коловорот” Андрія Фоменка, такі таборівки вони проводять щороку і це цікава нагода у неформальній обстановці обмінятися досвідом, ще більше згуртуватися навколо сучасних викликів.

“Це не перша таборівка “Коловороту”, і цього року ми розширили наше коло, адже до нас приєднуються цілими родинами. Крім того, для нас було важливо знайти надійних партнерів, що вболівають за благополуччя діючих військових та ветеранів АТО. І ми знайшли таку підтримку, зокрема, у “сердечках” (ГО “Серця матерів Кіровоградщини” – ред.), – розповідає Андрій Фоменко, – Ми намагаємося додати у нашу таборівку якомога більше взаємодії на різних платформах – пісні, тематичні гутірки, методи саморегуляції. Адже ми збираємося у неформальному місці, де панують здорові і щирі емоції – найкращий простір для розвитку довіри”.

На десяток квадратних метрів таборівки кожен знайшов собі справу. Хтось активно розсипає юшку для новоприбулих, хтось досмажує шашлик, ще хтось готує каву на вогні, а хтось – будує тимчасову домівку. Усі три дні табору в лісі провели тільки найбільш стійкі та ті, хто підготував свій час завчасно. Проте були і гості, які зупинялися в наметах таборівки на день-два, а потім пірнали у міські ритми.

DSC_0129

Умовна “лекція” Юрія Митрофаненка пройшла під відкритим небом, як то прийнято на таборівках. Він розповідав про те, якими незламними були українці під час наступів Росії різних часів. Незважаючи на спроби переписати історію тих подій та намагання оповити їх міфами – літописи про подвиги українців збереглися у данинах територій, зокрема, тієї, де оселився цього разу “Табір для наших”. Особливе обговорення викликали розповіді історика про походження найменувань населених пунктів області – де і слідом не ступала нога “братнього сусіда”. Адже багато назв – питомо українські і ніякого відношення не можуть мати до “легенд”, описаних у російських літописах.

DSC_0174

Отож, волонтери, психологи, активісти, ветерани та їхні родини об’єднались на три дні навколо спільного вогнища. Цілодобово тут тривали розмови –  психологічний патруль вартував під світлом і нічного вогню. Вдень хмари час від часу закривали від майже літньої спеки, а дощ не наважувався потривожити табір аж до фіналу. Тож аж під гонитвою недільної зливи вони повернулися до буденних справ. І сьогодні знову до роботи – виклики щоденно вимагають пошуку нових рішень.

DSC_0069

DSC_0074

DSC_0076

DSC_0178

DSC_0086

DSC_0094

DSC_0102

DSC_0134

DSC_0153

DSC_0169

DSC_0182

DSC_0220

DSC_0222

DSC_0290

DSC_0240

DSC_0261

DSC_0262

DSC_0263

DSC_0266

DSC_0281

DSC_0285

DSC_0255

DSC_0215

Ольга Ткаченко, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*