Учора, 9 лютого, в обласній бібліотеці ім. Д. Чижевського відбулася творча зустріч з українським письменником Валерієм Макеєвим. Автор презентував дві нові повісті:«100 днів полону або Позивний 911»і «Привиди Президента».
Автор повістей каже, що на сторінках своїх книг не зображав жодних сцен катування і вбивств. “100 днів полону або Позивний 911” розповідає саме про людей, які опинились посеред цих страшних подій. Видання є особистою сповіддю волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився у полоні. Це документальна розповідь про паралельний світ, який знаходиться за кілька сотень кілометрів від нас. Автор пояснює, що написав книги для тих, хто хоче жити у вільній і щасливій країні.
Із гостями зустрічі Валерій Макеєв обговорив тему незаконного утримання українських журналістів на території ЛНР і ДНР. Також автор розповів про те, як потрапив в полон, що, власне, й описується в книгах:
“Я часто відвідував наших військових на Сході. Та під час однієї з моїх поїздок у зону АТО я, разом ще із двома молодими журналістами, потрапив до рук окупантів, які вибігли на дорогу й вигукували “Алах Акбар”. Було важко усвідомити, що ми в полоні, але я переживав не лише за себе, а й за тих хлопців, які були в полоні зі мною. За 20 днів їх відпустили, а я все ще залишався там. Допомагало лише те, що я знайшов там друзів, які були пліч-о-пліч зі мною. Я зустрів людину, дуже хорошу людину. Він був викладачем з журналістики. Поки ми були в полоні, він навчав мене правилам написання текстів і журналістиці. Час плинув, нічого не змінювалось. Ми вірили, що врешті-решт ми повернемося додому. Перебуваючи там, ми планували, як будемо писати книгу про полон, коли вже вийдемо на волю. Загалом у полоні я пробув 100 днів”.
Події, описані в повісті “Привиди Президента”, пов’язані з конкретним епізодом невизнаної війни на Донбасі восени 2014 року – спробою прориву до 32-го блокпосту, де в оточенні перебували бійці Нацгвардії. Керівництво країни спочатку не визнавало факту оточення, але під тиском дружин і матерів бійців все ж публічно пообіцяло вжити необхідних заходів для забезпечення продовольством і водою оточеного підрозділи і подальшої його евакуації.
Озвучене з високих трибун мали виконати бійці батальйону “Айдар”. Але як формально немає такого підрозділу в Збройних Силах України, так і немає бійців, які виконували цей наказ. Ті, хто залишилися в живих, з елітної групи “Айдара” і пішли на прорив до позицій 32-го блокпосту, потрапили в полон.
Після важких місяців перебування в катівнях у сепаратистів повернулися на Батьківщину і опинилися в іншому полоні – байдужості і бюрократії. Країна не поспішала визнавати своїх героїв. Ні загиблих. Ні живих.
Повість “Привиди Президента” – друга робота Валерія Макеєва після його стоденного полону в 2014 році.
“Книга “Приведения Президента”- це лише пробний тираж. Вона видавалась тиражем у 2 тис. примірників. Я планую довести тираж до 5 тис, а вже восени – до 10 тис. книг. Зараз книга написана російською мовою, але перевидати її я планую вже українською. Це відбудеться в новому видавництві. Незабаром ці дві книги можна буде придбати у книгарнях по всій країні”, – розповідає Валерій.
