Важливо

У Кіровограді відбулись урочисті шевченківські читання (ФОТО, ВІДЕО)

Учора, 26 листопада, у відділі обслуговування користувачів наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського, відбулись шевченківські читання з нагоди 170-річчя славнозвісної поезії “Заповіт”.

У приміщенні відділу зібралось кілька десятків людей: школярі, студенти, викладачі навчальних закладів й інші, небайдужі до вічного поетичного слова, кіровоградці.

Безсмертний «Заповіт» англійською, німецькою, білоруською і сербською мовами зачитали присутнім студенти різних навчальних закладів міста.

Своє бачення періоду Шевченківського «Заповіту», його ментального й духовного змісту розкрила кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури  КДПУ ім. В. Винниченка Оксана Гольник. Викладач розповіла цікавий випадок з історії написання «Заповіту»: “Шевченко, у період написання поезії захворів, до того ж так сильно, що фактично перебував у межовій ситуації: життя і смерть. Тоді він знаходився у будинку свого приятеля-лікаря. Одного разу до приміщення увірвалась юрба галасливих євреїв. Але Шевченко сидів і писав. До того ж без помарок. Ця межова ситуація виплеснулась провокативною мовою, закликом до пробудження, волі», – розповіла Оксана Гольник. Науковець відзначила, що українці мають бути вільними і та «вража зла кров», про яку писав Шевченко, це кров рабської, колоніальної свідомості, яку продовжує сточувати наша нація і зараз, у період  неоголошеної війни з сусідом-загарбником.

Учениця музичної школи №1 ім. Нейгауза Дар’я Півторак виконала у супроводі бандури пісню на слова Шевченка.

Науковець, поетеса Надії Гармазій розповіла про феномен Шевченка у порівнянні з видатними особистостями інших народів: «У кожної нації є вожді, які не призначені, а визнані. Визнані усіма, – зазначила присутнім літературознавець. – Зараз про Шевченка говорять «геній», «Кобзар», але не до кінця розуміють, що означають ці слова. Такі люди є мірилом духовності народу, вони – пророки нації».

Лауреат багатьох всеукраїнських декламаторських конкурсів Микола Барабуля, розповів про те, що Шевченко, який високо цінував козацтво, був неймовірно розлючений і ображений, коли побачив своїх сучасників-нащадків козаків: «Ось так і я зараз ображений на деяких козаків з Кіровограда. Вони вже не ті – не вільні духом». Далі Микола Барабуля прочитав уривок із поеми «Гайдамаки».

Учасники заходу переглянули відео, де молодь із різних країн світу читала «Заповіт» рідною їм мовою: польською, азербайджанською, японською, французькою та гагаузькою. Варто зазначити, що українською «Заповіт» звучить значно потужніше, органічніше і мелодійніше.

Кирило Поліщук і Сергій Цигульський поклали на музику слова поезії «Мені однаково».

Викладач КДПУ, голова Кіровоградського товариства «Просвіта» Олександр Ратушняк наголосив на тому, що щоб відбувся такий пророк, має бути те, що називається у Біблії «житіє». «Його життя йшло по синусоїді. Кріпак – студент академії мистецтв – солдат ненависної йому імперії – відомий у Петербурзі митець. Таких приголомшливих зламів і злетів не знала жодна інша біографія», –  сказав науковець і продекламував поезію «Хіба самому написать…».

На завершення зустрічі прозвучали музичні твори Олени Горобченко «Розповідь» і «Подивись на свій світ» у виконанні бандуристок Дар’ї Півторак і Анни Шатілової.

Тож хочеться вірити, що подібні літературні читання, які так потрібні нашому суспільству, відбуватимуться частіше, адже саме вони формують духовну культури громади, особливо молоді. А отже позитивно впливають на наше майбутнє, відкривають йому нові обрії.

Більше фото тут

Білоконь Катерина, Перша електронна


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*