Важливо

Кінорежисер Іван Кравчишин збирає історії для зйомок фільму про Кіровоградщину

Творець фільму “Політ золотої мушки” Іван Кравчишин під час своєї поїздки у Кропивницький анонсував створення серії кінокартин про різні регіони України, зокрема, Кіровоградщину. Наразі режисер уже збирає історії про наш край, які стануть каркасом майбутньої стрічки.

Про те, якими мають бути ці історії та мотиви створення фільмів Першій електронній розповів кінорежисер Іван Кравчишин.

Монетизоване кіно не може бути атмосферним

“Політ золотої мушки” – це фільм про те, як живе Галичина. Він по максимуму наповнений атмосферою того шматочка України, а сюжети – це тільки каркас, навколо якого розростаються емоції. Саме таку мету ставили перед собою митці – показати Галичину щирою і справжньою. Під час поїздки у Кропивницький Іван Кравчишин анонсував плани, зняти 25 подібних фільмів про інші регіони України. Це мають бути такі картини, які відображатимуть справжнє життя кожного регіону:

“Ми знімали наше кіно на Галичині – в Івано-Франківській і Львівській області. Коли побачили результат, я зрозумів, що треба йти далі і почати знімати про інші регіони з їхнього кута зору. Не ми приїжджаємо і пишемо: “От, ми вас так бачимо”. А показувати їх так, як місцеві мешканці самі себе бачать, – каже Іван Кравчишин і додає, – Ми беремо ці історії, які відбувалися чи відбуваються, запрошуємо театри області, шукаємо акторів, під них пишемо сценарій і будемо знімати. За задумом, таких буде 25 комедій (!) і щоб кожен регіон міг у ній себе гідно представити”.

За словами режисера, основна проблема нашого кіно в тому, що воно занадто монетизоване. Його знімають для того, аби заробити з цього коштів і часто забувають про якість фільму. Проте серія картин Івана Кравчишина має на меті зробити кіно ближчим до глядача, показати регіон справжнім. Саме тому зараз режисер продовжує їздити Україною із презентацією першого фільму, під час якої закликає кіномитців та авторів приєднуватися до створення красивих картин:

“Ми так само, як і в інших регіонах, шукаємо на Кіровоградщині автуру (авторів – ред.) і будемо затягувати їх у нашу команду. Вони будуть писати, а ми – розробляти і подавати в правильній драматичній конструкції. Зараз питання не скільки про кошти, а щоб зібрати ці історії і налагодити систему показів. Щоб люди йшли і дивилися. Бо кіно потрібно переглядати на великому екрані – зал дає свою атмосферу”, – додає режисер.


Показ стрічки "Політ золотої мушки" у Кропивницькому / Джерело: persha.kr.ua

“Історія про кохання на основі Попелюшки нам не підходить”

Зараз кінорежисер збирає історії про наш край. Це повинні бути розповіді, де показується справжнє життя, особливості саме нашого регіону.

“Повинна скластися цікава картина, бо ми не знаємо, що таке Інгулля – має бути красива розповідь про Інгул. А це все прекрасна історія, яку ми безсоромно замовчуємо – величезний пласт нашої культури. Нам цікаві живі історії, можливо, які слухалися від діда-прадіда. Вона може бути сучасною чи екскурсом у минуле. Вже потім ми підтягнемо спеціалістів, які вміють це запакувати у красиву обгортку”, – каже Іван Кравчишин.

Особливих вимог до історій режисер не ставить. Головне, щоб вона була оригінальною та мала загальний сюжет:

“Найважливіше це історія – бажано реальна. Це може бути абзац або одна сторінка. Головне, щоб там була зав’язка, розгортка і фінал. Тобто вона мусить мати якусь класичну схему розповіді. Історія про кохання на основі Попелюшки нам не підходить. Нам підходить, що жив-був такий то, він був таким, у нього були такі обставини і раптом у цьому житті у нього сталася така-то подія. Після цього він зробив отак і з ним трапилася така історія. Ось такий ми шукаємо сюжет. Тобто звичайна, класична, буденна історія, яку треба розказати. Але головне, щоб вона відображала культуру Кіровоградщини – тобто сталася тут або пов’язана із цим краєм. Це може бути дохристиянський період, козаччина, будь-який час”.


Кадр стрічки “Політ золотої мушки” / Джерело: varianty.lviv.ua

Іван Кравчишин не шукає професійних сценаристів:

“Ми шукаємо просто людей, які знають якісь історії про рідний край, які уміють писати, в котрих є “слово”. Це можуть бути письменники, журналісти, це можуть бути взагалі люди будь-якої професії. Ми шукаємо людей, які зуміють написати більше двох речень, котрі вміють тримати історію”.

“…вибити комплекс неповноцінності та меншовартості”

Кінорежисер каже, що зараз він не знає, який продукт про Кіровоградщину вийде в результаті, адже був відзнятий лише один подібний фільм:

“Ми самі не знаємо, як то буде. Ми ідемо у той бік і, на основі інших прикладів, ми можемо прогнозувати, що подібне може бути. Бо, наприклад, історія по Львову чи Івано-Франківську писалася саме таким чином”.

Поки що режисер не береться говорити про терміни подачі матеріалів. Проте проект в розробці і стартує він тоді, коли команда кіномитців збере потрібну кількість історій про наш край, коли матеріалу буде достатньо, аби зняти якісну комедію про життя Кіровоградщини:

“Питання ходить у першу чергу про здатність людей принести історії. А це дуже невизначена річ. Це як іти у ліс і думати: “Я назбираю три кошики грибів”. Ну, плани у вас є, але як воно буде насправді – ніхто не знає. Проблема в тому, як ми знайдемо автуру (тексти історій – ред.). Відносно цього ми зможемо побачити, наскільки вона ємка, наскільки в неї є потенціалу, для того, щоб можна було звідти витягнути якусь історію. І тоді вже можна говорити про якісь терміни”, – каже режисер.


Іван Кравчишин / Джерело: Національна спілка кінематографістів України

Команда Івана Кравчишина допомагатиме правильно обробити зібрані історії та сформувати тут колектив для зйомки цієї стрічки. Підготовкою фільму, під керівництвом досвідчених наставників, займатимуться місцеві кіномитці. Адже головною задумкою цієї серії є змотивувати людей до того, що вони самі можуть знімати якісне кіно, показувати себе справжніми і не давати “кіношним кліше” шансу на розвиток.

“Ми будемо шукати тут і постановників, і декораторів, і людей, які будуть допомагати, якщо є оператори, то і їх. Головне наше завдання – витягнути на поверхню місцеву культурну еліту і з ними вести діалог”, – каже Іван Кравчишин.

Режисер наголошує на тому, що у невеличких місцинах можуть ховатися справжні, красиві історії, які варті уваги. Те, що село вважають “забутою Богом територією” – це лише пуста думка від тих міст, головним “досягненням” яких є їхній масштаб:

“Ми намагаємося вибити цей комплекс неповноцінності та меншовартості, який їм забили наші творці із задуплів, які носять назви Москва, Пітер і так далі. Це ж все-таки “села із міського типу”, які мають дуже підвищений рівень самооцінки. Хоча ці всі “села” ломаного гроша не вартують по відношенню до світового контексту – це дуже величезна пиха і більше нічого. Я дуже критично ставлюся до цього діла, тому, можливо, задуже радикально говорю. Але, я думаю, що в селах і маленьких місцинах колориту набагато більше. Навіть Трипільська культура пішла не Києва і не з Петрограда, а вона пішла із території, яка зараз затоплена”.

Отож, аби побачити на великому екрані справжнє життя Кіровоградщини, зараз просто достатньо розказати про нього – красиво, детально, щиро. Саме таких історій шукає кінорежисер. Чітких дедлайнів кіномитець не ставить, проте чим скоріше збереться матеріал, тим швидше він піде в обробку. І під пильним поглядом професіоналів місцева культурна еліта покаже, яким є наш край.

“Безсюжетні” емоції Галичини: у Кропивницькому показали “Політ золотої мушки”


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*