Важливо

Ще один комітет Верховної Ради рекомендує перейменувати Кіровоградську область

Комітет Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя рекомендував парламенту прийняти законопроекти про перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на Українську правду.

Комітет рекомендує ВРУ попередньо прийняти проекти законів про внесення змін до ст.133 Конституції про перейменування Кіровоградської області (№8380) та про перейменування Дніпропетровської області (№9310-1).

Ці законопроекти пропонують перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку, а Дніпропетровську – на Січеславську.

Читайте також: Парубій про перейменування Кіровоградської області: “Я сподіваюся, що нинішня каденція ВР восени ухвалить це історичне рішення”

Нагадаємо, 18 травня 2018 року, у Верховній Раді України зареєстрували законопроект про перейменування Кіровоградської областіСпівавторами Законопроекту №8380 “Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області)” значаться 153 народні депутати.

20 листопада 2018 року, депутати Верховної Ради України перейменували Кіровоградський район на Кропивницький і направили на розгляд Конституційного суду України проект рішення про перейменування Кіровоградської області.

А 5 лютого цього року КСУ визнав конституційним цей проект рішення.

У Пояснювальній записці до Законопроекту №8380 “Про внесення змін до статті 133 Конституції України” написано, що перейменування Кіровоградської області здійснено відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Зокрема, у ньому визначено, що до символіки комуністичного режиму зокрема належать «назви областей, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР».

Кіровоградська область отримала свою назву відповідно до назви обласного центру – м. Кіровограда.

А місто було назване на честь Сергія Кірова, який обіймав керівні посади в комуністичній партії: був членом Політбюро ЦК ВКП(б) (вищого партійного органу Комуністичної партії), першим секретарем Ленінградського міського комітету ВКП(б), а також секретарем ЦК ВКП(б).

Отже, назва «Кіровоградська область» – є символікою комуністичного режиму. А відповідно до статті 4 вищезазначеного Закону України «публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму … на всій території України заборонено».

До того ж Сергій Кіров вважається одним з організаторів масових репресій, в тому числі й проти українців, а також ідейним натхненником Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року.

Публікації цієї постанови передувала стаття Сергія Кірова в головному рупорі Комуністичної партії – газеті «Правда» – із головною тезою: «…колхозные и кооперативные организации пора приравнять к государственным, и если человек уличен в воровстве колхозного или кооперативного добра, так его надо судить вплоть до высшей меры наказания. И если уж смягчать наказание, так не менее как на 10 лет лишения свободы».

Саме цей документ, який отримав у народі назву «Закону про п’ять колосків», став однією з причин Голодомору в Україні 1932-33 років. Під дію цієї постанови потрапляли навіть багатодітні матері, які після жнив збирали колоски на колгоспному полі, аби врятувати родину від голоду. Ця постанова давала законні підстави вбивати їх або відправляти до табору.

Питання перейменування області активно обговорювалося в різних громадах. Його розглядали на засіданні Громадської ради при облдержадміністрації, на засіданнях громадських рад при райдержадміністраціях та міськвиконкомах. Із 24-х створених громадських рад 17 – розглянули це питання, 11 з них запропонували перейменувати область після перейменування обласного центру і надати їй назву відповідно до назви обласного центру.

Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 12 листопада 2015 року №444-р «Про проведення громадських слухань з питань перейменування Кіровоградської області» 18 листопада 2015 року відбулися громадські слухання щодо перейменування Кіровоградської області, на яких пропонувалося перейменувати область після перейменування обласного центру і надати їй назву відповідно до нової назви обласного центру.

Читайте також: Громадська рада при ОДА зі скандалами вирішила, що Кіровоградська область отримає назву від назви обласного центру (ФОТО, ВІДЕО)

На основі результатів громадських слухань обласна державна адміністрація надіслала офіційний лист Верховній Раді України з пропозицією «перейменувати назву області назвою похідної від нового найменування обласного центру».

Статтею 5 Закону України «Про географічні назви» передбачено, що назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами.

У липні 2016 року Постановою Верховної Ради України обласний центр – місто Кіровоград – було перейменовано на Кропивницький.

Нова назва уславлює постать Марка Лукича Кропивницького: драматурга, театрального діяча, засновника першого в Україні професійного театру (Театру корифеїв). Саме завдяки його діяльності місто й область тепер пов’язують з театральним мистецтвом. У місті й нині продовжує працювати започаткований ним театр, який носить його ім’я.

Марко Кропивницький належить до тих визначних постатей, які сприяли культурному розвитку України й мали сміливість зберегти його навіть у часи офіційних заборон української мови. Він наважувався ставити україномовні вистави в добу жорсткого, тотального наступу Російської імперії на українську культуру, коли вступали в дію укази, які забороняли друкувати українські книги й ставити українські спектаклі.

Марко Кропивницький завжди пропагував українське, був справжнім патріотом. На пропозицію грати в імператорському театрі й назавжди забезпечити цим своє майбутнє він рішуче відмовився: «Не потрібно мені ні срібла, ні золота, ні слави, ні пошанівок… Зрадити своєму народові, піти у найми тут «властям предержащим», які мову нашу не визнають і хочуть знищити? Ніколи! Краще буду працювати для милій моїй Україні на повну, Богом дану мені силу, а там вже нехай цінують, що я залишив!».

Він пробуджував своїм мистецьким словом національну свідомість народу, показував важливість збереження й відстоювання національних культурних надбань. А його діяльність дала величезний поштовх для подальшого розвитку української культури.

Увічнення імені Марка Лукича у назві міста й області якраз і буде тією заслуженою пошаною і визнанням його ролі в збереженні й розвитку української культури.

Нині в Україні є назви областей, які походять від імен видатних особистостей – наприклад Івано-Франківська, Хмельницька, які назавжди уславили імена відомих українців.

Тому назва «Кропивницька область» звучатиме промовисто і стане ще одним нагадуванням про багату культурну та історичну спадщину краю.

Назва «Кропивницький» за майже два роки з моменту перейменування уже активно увійшла до суспільної комунікації як мешканців міста, так і громадян усієї країни. Нині вона формує позитивний образ міста як мистецької столиці і сприяє його туристичній привабливості.

Зокрема започатковано Національний мистецький фестиваль «Кропивницький», який проходить в обласному центрі й привертає неабияку увагу усієї країни. Отже, розвиток бренду «Кропивницький» посилить цю увагу як до міста, так і до області зокрема.

Поширити: