Минулого четверга до Кропивницького завітав десант заступників міністра охорони здоров’я, щоб місцевим медикам донести суть пропонованої новою командою Мінохоронздоров’я реформи вітчизняної медицини.
Пише Нова газета.
Столичні посадовці насамперед дали зрозуміти, що кардинальні зміни на першому етапі торкнуться первинної ланки – системи роботи тих лікарів, що здебільшого першими приймають пацієнтів: педіатрів, терапевтів та сімейних лікарів.
Як вона функціонуватиме, місцевим медикам розповідав економіст, заступник міністра Павло Ковтонюк. Найперше, на що він звернув увагу, – модель фінансування медичних послуг лікарів первинної ланки. Так, вона страхова, але потенційним пацієнтам вона в копієчку не виллється.
– Ця реформа – запровадження довгоочікуваної страхової моделі фінансування медицини, – розповів він на початку презентації реформи. – З однією умовою – втілення не повинно бути таким, як це відбувалося завжди.
21 законопроект, зауважив посадовець, реєстрували у ВР, але жоден так і не затвердили. І завдання Прем’єр-міністра було таким: розпочати роботу на практиці, одразу. Без дискусій, без розробок концепцій і чергових законопроектів. Тобто мова – про інший підхід. Практичного поступового впровадження страхової моделі фінансування медицини в країні на 3 роки із стартом уже в перший рік. Проте, зауважував пан Павло, це не є самоціллю. Головна мета – покращити якість життя пацієнта та лікаря.
Як економіст Павло Ковтонюк міркує такими категоріями: як економічними чинниками можна поліпшити якість життя. Сьогодні система охорони здоров’я влаштована так, що, попри задекларовану безкоштовну медицину, у ній платять усі. Хворий – лікарю, лікар – за те, щоб працювати в закладі, держава – на охорону здоров’я населення також дуже багато платить. Але – ключова проблема – остання витрачає кошти дуже неефективно. І сама держава незадоволена тим, що багато платить і не знає, за що.
– Коли складають бюджет галузі, то маємо загальну цифру, – зазначив посадовець, – але ми не знаємо, скільки здоров’я вона створює. Усі платять, але всі незадоволені!
Тому нова страхова модель фінансування медицини, пропонована Ковтонюком, полягає в тому, щоб дати лікарю заробляти більше. Але ключове слово не «більше», а «заробляти». Така модель запрацює, як згадувалося, на первинній ланці (перехід розпочнеться із початком нового року), але потім поступово розгорнеться на вторинній і третинній – райлікарні і вище.
На якій моделі страхової медицини базуватиметься система в Україні? Всі громадяни так чи інакше платять податки, які збираються в держбюджеті. Куди вони витрачають потім? На медицину, як галузь, вони просто виділяються. А повинні використовуватися на страхування.
– Ми будуємо модель, – зазначив пан Павло, – де страхові внески будуть збирати за рахунок загальних податків (які ми і так сплачуємо – Ред.). Акумулювати їх будуть не в окремому фонді, а в держбюджеті, але, найголовніше, внески громадян використовуватимуть на страхування лише у випадку хвороб. Зараз такий механізм не працює: ми сплачуємо податки, але коли потрапляємо до лікарні, ми мусимо все одно платити. Чим наш план вигідно відрізняється від решти: не вводяться додаткові збори чи податки з пацієнтів, не треба купувати страховий поліс; бізнес не платить нових податків; не створюються нові фонди, які створюють додаткові ризики для їхніх капіталів; нова модель оплати медичних послуг.
Ця модель, зазначає посадовець, передбачає страхування усіх громадян на 100% і реалізує принцип «гроші ходять за пацієнтом». Як це виглядатиме. Кожен із нас обирає собі сімейного лікаря або педіатра, яким ви довіряєте. У будь-якій поліклініці і районі. Із лікарем укладається угода на лікування у нього. Цей документ дає підставу новоствореній національній службі здоров’я платити із держбюджету лікарю за конкретного пацієнта. Скільки угод – така й оплата за тарифом, який встановлюється на одну людину. За розрахунками Міністерства, тариф у середньому становитиме 210 грн за пацієнта на рік. У середньому, бо існуватимуть коефіцієнти за більш трудомістких пацієнтів – за літніх та дітей, які вимагають більше часу на обслуговування. Також встановлять норму верхньої межі – один лікар може обслуговувати не більше 2 тис. пацієнтів. І така система працюватиме в усіх типах закладів: поліклініках, амбулаторіях, приватна практика тощо.
Отже, зараз лікарні отримують кошти не залежно від того, є в них хворі чи немає, а в новій системі оплата буде тільки за пацієнта. Крім усього іншого, це стане стимулом лікарю працювати більш якісно.
Звичайно, новації викликають чимало питань з боку медичного співтовариства. Кропивницьких, зокрема, цікавило, як будуть сплачуватися послуги лабораторії чи первинної діагностики, адже це перше, куди направляє пацієнта терапевт. Чи буде ця послуга включена до тарифу? Поки що Міністерство розмірковує над цим питанням і невдовзі дасть відповідь. Також цікавило присутніх медиків те, яким чином фінансуватиметься покращення матеріально-технічної бази закладів. Відповідаючи на запитання, пан Павло нагадав про адміністративну реформу, яка дає фінансову незалежність місцевій владі, тому це саме її проблема.
Детальніше про всі нюанси реформи первинної ланки охорони здоров’я можна дізнатися на сайті Мінохоронздоров’я.