“Дистанційна школа” або, інакше кажучи, мультимедійний центр для слухачів Малої академії наук працює в Олександрійському колегіумі. Як і планувалося, до роботи центру долучаться учні старших класів сільських та міських шкіл, а це загалом більше трьохсот старшокласників. Відтепер місцевим винахідникам та пошуковцям не доведеться їздити до обласного центру на консультації з науковими керівниками. Тепер на них чекають індивідуальні та групові консультації, що надаватимуть науковці з обласного центру й столиці. Так, принаймні, анонсувалося організаторами. Наскільки ж ці обіцянки реальні та як практично будуть втілені, Перша елктронна з’ясовувала у фахівців.
За словами методиста Олександрійського відділу освіти РДА Людмили Власенко, 17 учнів районних шкіл на сьогодні є слухачами Малої академії наук. Торік таких дітей налічувалось трохи більше. У цілому навчаються вони в трьох наукових товариствах. Зокрема, у «Сузір’ї» Новопразького НВК та Користівської школи (керівники Любов Данилович та Оксана Самокрик), а також товаристві «Темп» Цукрозаводського НВК (керівник Олександр Даценко). Діти працюють в них за різними напрямками. Найбільш популярні секції літературознавства, мовознавства, фізики та астрономії, хімії та біології, математики, тощо.
На установчій сесії, що традиційно проходить в Кіровограді, місцеві школярі, які виявили бажання займатися науково-дослідницькою роботою, отримують завдання та теми своїх проектів. Також до них, в залежності від напрямку роботи, прикріпляють наукового керівника. Це можуть бути науковці з Кіровоградського педуніверситету, льотної академії чи інших вишів. Але виключно, доценти, професори. Фахівці, яким присвоєні вченні звання. Кожної третьої суботи, а це фактично раз на місяць, олександрійські винахідники мають їздити до Кіровограда на індивідуальні консультації. Та, по факту, бувають там значно рідше. Зазвичай, двічі-тричі на півроку. Причини різні: матеріальні і соціальні. А тому, якщо мультимедійний центр буде працювати злагоджено, то це дасть можливість дітям з сіл дистанційно навчатися в МАНі та вчасно консультуватися з керівниками наукових проектів і, таким чином, заощаджувати свій час та батьківські кошти, – переконана моя співрозмовниця.
Відкритим залишається питання підвезення дітей з району до Олександрійського колегіуму. Людмила Власенко його не коментує, бо не може сказати з впевненістю, як саме буде вирішене. Проте сподівається, що влада свої обіцянки стримає і обдаровані учні олександрійської громади, повною мірою, зможуть зайнятися дослідницькою діяльністю в рідному місті.
Виконавчий директор Кіровоградської Малої академії наук Світлана Філянт у телефонній розмові пояснила: «Обдарованим олександрійцям тепер не доведеться вишукувати спосіб, як простіше й легше зв’язатися з науковцем, бо вирішувати їхні проблеми ми будемо дистанційно. Супутниковий зв’язок та Інтернет сьогодні руйнують всі бар’єри. І дозволяють ефективно доповнювати традиційні форми навчання. Тим паче, що не всі сільські діти мають вдома комп’ютер та інтернет. А центр для них стане з’єднуючим ланцюжком. У ньому проводитимуть як індивідуальні, так і групові заняття, планові й позаурочні. На них, у залежності від потреб олександрійських манівців, до Кіровоградської гімназії Короткова ми запросимо науковців. Є для цього в закладі всі умови. Зокрема, кілька добре облаштованих комп’ютерних класів. Розроблена й спеціальна програма занять.
Окрім того, перехід на дистанційне навчання стане можливим не лише для олександрійських винахідників, а й для інших талановитих дітей Кіровоградщини. Аналогічні центри невдовзі запрацюють в Гайворонському та Новоукраїнському районах і це лише розширить коло спілкування та обміну інформацією між юними винахідниками нашого краю», – зазначила Світлана Філянт.
Наталя Луценко для Першої електронної газети