Важливо

Це не гіпноз і не вихід в астрал, або Покрокова інструкція медитації

Ольга Ткаченко
Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Контакт: Facebook Telegram

Медитація не відкриває “третє око” і не занурює в неіснуючий всесвіт. Це не вихід в астрал, і навіть не самогіпноз. Це просто можливість відпустити свої думки за течією, перебуваючи “тут і тепер”. Психологи практикують цей метод саморегуляції, аби вивести людину з депресивного стану або ж просто відкрити можливість налагодити плин своїх думок. Іншими словами, медитація дає інструменти, як впорядкувати безлад в голові, не влаштовуючи для цього ні ремонту, ні генерального прибирання. 

Кропивницький центр ресоціалізації військових “Коловорот” практикує медитацію для подолання викликів психоемоційного виснаження, наслідків стресу тощо. Проте, за словами психологів, цей метод підходить абсолютно всім, хто відчуває потребу перемкнути своє життя на позитивне ставлення. Особливо важливими такі інструменти є у час війни – коли щодня людину чатує напруга і нехороші новини.

Що таке медитація, як вона працює, кому потрібна, якими міфами обплетена та чим корисна щоденна практика медитування Перша електронна газета поцікавилася у практичного кризового психолога “Коловороту” Андрія Фоменка. В інтерв’ю ви також знайдете аудіосупровід на прикладі ранкової медитації.

Із медитацією Андрій Фоменко познайомився ще у 18 років, проте перші кроки здалися юнаку надто не корисними. У 24 йому зустрівся справжній майстер медитації, який допоміг опанувати це мистецтво. Відтоді Андрій практикує медитацію для себе – каже, що зараз він може медитувати навіть у маршрутці. Уже більше 6 років він практикує медитацію у роботі з людьми, які до нього звертаються.

“Я практикую тибетську традиційну медитацію – це системний метод цієї психологічної практики, який не має жодних філософських прив’язок, не впливає на людей, які мають якісь особливі культурні чи релігійні вподобання. Ми даємо нейтральний контекст цього стану, з яким можна працювати кожного дня”, – говорить психолог.

Андрій Фоменко каже, що за його спостереженнями 65% людей, з якими вони практикували медитацію, говорять про позитивний вплив цієї методики. На думку психолога, це хороший показник, адже медитація – як і будь-який інший метод – підходить не усім.

Отож, познайомимось із медитацією…

Що таке медитація?

“Медитація – це не вихід в астрал. Це метод управління свідомістю, самоналаштування на позитивне бачення дійсності. Ми не просто створюємо образ віртуальної картинки, ми працюємо з цією картинкою, розвиваємо її. Від процесу медитації головне – отримати задоволення. Це може бути навіть замінником якихось таких речей, як алкоголь, який використовують для зняття напруження”, – каже Андрій Фоменко.

Дослідження в університеті Джона Хопкінса в 2016 році встановили позитивний вплив медитації при лікуванні депресії та тривожних станів. Адже медитація в науковому розумінні – це комплексний метод управління свідомістю. Тут задіяно цілий ряд методів саморегуляції – положення тіла, дихання, візуалізація з подальшою концентрацією на приємному образі. Медитація об’єднує відпочинок із напруженням уваги на необхідних образах – в цьому і є унікальність методу. З точки зору нейропсихології цей, зовні пасивний, метод психологічної практики змінює роботу мозку на фізичному рівні. Він покращує зв’язок між різними ділянками мозку, впливає на об’єм сірої речовини, дозволяє здобувати неповторний досвід контрольованого мислення.

Кому і навіщо потрібна медитація?

“Медитація має змінювати людину, робити її більш емоційною в спектрі – бо вона дає досвід відчуттів, який якраз розкриває відтінки нових емоцій, нового стану. Це має бути приємним процесом розслаблення і усвідомлення себе”, – каже Андрій Фоменко.

Психолог говорить, що медитація потрібна людині, яка намагається відновитися після психоемоційного виснаження. Саме тому ця методика є частиною психологічної практики для людей, що повернулися з війни.

“Також медитація потрібна для людей, які пережили стресові впливи, хто перебуває в тривалому стані стресу і відчуває його наслідки. Ми робимо цю саму практику з людьми, які пережили травматичні наслідки в бойових діях. Наші партнери, які займаються психологією з онкохворими людьми, також вважають медитацію ефективним інструментом сприйняття, який допомагає сфокусуватися на позитивних подіях”.

До речі, фіксація на хороших речах є окремим тлумаченням подібної методики.

“Медитація буде важливою для людей, які щоденною практикою намагаються покращити своє сприйняття життя, перемкнути його на позитив”.

За словами кризового психолога, медитація як спосіб позитивного сприйняття реальності особливо важлива у час, коли напруга чатує на людей на кожному кроці і навіть у дописах на Facebook. Із платформи соціальної мережі він давно став “головним гучномовцем” новин. У часи війни – в більшості негативних.

“Можливість бачити ресурс у повсякденності – дуже важливо в тому часі, в якому ми зараз живемо. Зараз відбувається фактично штурм свідомості людини негативними новинами – тож свідоме переключення на позитив достатньо добре впливає на психоемоційний стан людини. Це стає своєрідною підтримкою. Медитація дає інструменти, які можуть бути з людиною постійно. Тож навіть без допомоги інших людина може повертатись до свого нормально стану. Це перевірено нашою практикою”.

© Фото: Олександр Майоров

Міфи про медитацію

Перш ніж познайомитися із практикою медитацію ближче, треба зрозуміти, чого насправді варто від неї чекати. Адже, за словами психолога, надмірні очікування від цієї методики не дають шансів на результативність. Тим паче, що медитація оповита кіношними штампами і міфами, які хибно перетворюють її із практичних інструментів у “вихід в Нарнію”.

Перший міф. “Поза лотоса”. Побутує думка, що це має бути обов’язково формальна “поза лотоса”. Андрій Фоменко каже, що це може бути і так, а може і ні – аби було зручно.

“Медитація виконується в положенні, де спина буде рівна і не напружена. Це означає збалансоване положення спини – вирівняти її так, щоб було комфортно. Неможливо визначити єдине ідеальне положення тіла для всіх. Бо у когось, наприклад, сколіоз або вигнута спина. Просто треба знайти свій баланс”.

Другий міф. Повне вимкнення. За словами психолога, медитація це не гіпноз, тож людина прекрасно реагує на всі зовнішні звуки, може виходити з медитації, і так само швидко повертатися до цього процесу. Андрій Фоменко каже, що саме ця можливість перемикання робить медитацію унікальним методом, який можна використовувати будь-коли.

“Те, що людина в медитації, не означає, що вона не реагує на зовнішні подразники – ці картинки сплітаються. Вона може чути, може перемикатися на зовнішню картинку. Хоча насправді дуже часто і помилково люди сприймають медитацію як щось відірване від реального світу. Вважають, що це практика, яка тебе кудись занурює дуже глибоко або відриває навпаки. Але це не гіпноз і не вихід в астрал”, – розповідає Андрій Фоменко.

Третій міф. Відкриття астрального зору. Ще існує думка, що під час медитації нібито відкривається “третє око”. Андрій Фоменко каже, що це залежить від того, яку мету ставить собі людина. У психології медитація не спрямована на якісь містичні мотиви:

“Це продовження “легенди” про повне вимкнення свідомості – людина нібито там виходить кудись, щось бачить, відкривається якийсь астральний зір, “третє око”. Знову ж таки, це в залежності від того, що ви ставите за мету. Якщо ми говоримо суто про психологічну практику – то це просто швидкий, завжди наявний спосіб виходу із кризового стану і повернення до нормального функціонального”.

Також психолог каже, що не варто плутати медитацію із самонавіюванням і аутогенним тренуванням. Тому що ці методики працюють на рівні самоустановок, а медитація – це робота з образами, яка лише включає установочний елемент. Окрім того, медитування також звертає увагу на позу, роботу з диханням і контроль зовнішнього простору. Андрій Фоменко говорить, що ці всі методики впливають на свідомість абсолютно по-різному. (До речі, покрокову інструкцію методу аутотренінгу Перша електронна опублікує згодом).

Покрокова інструкція медитації

МІСЦЕ ДЛЯ МЕДИТАЦІЇ. Перших півроку варто вибирати місце комфортне, безпечне і без зайвих гучних звуків. Психолог рекомендує кімнату, терасу чи сад, де людина проводить час, або ліс, куди вона виїздить відпочивати.

СКІЛЬКИ ПОТРІБНО ЧАСУ? Для досягнення стану медитації достатньо від 10 до 15 хвилин. Андрій Фоменко каже, що цього в повній мірі достатньо, щоб свідомість відчула це занурення і вихід із нього – таким чином відбувається оновлення і перемикання.

ПОЗА. У традиційній медитації руки складаються одна рука іншій або кладуться на коліна. Долонями вниз або вверх – це залежить від вас. Ви маєте концентруватись не на чіткому визначеному положенні, а на тому, як вам комфортно. Поза лотоса, як говорилося вище, не обов’язкова. Можна навіть просто сидіти на зручному стільці або на підлозі.

ОЧІ ВІДКРИТІ ЧИ ЗАКРИТІ? Для початківців психолог радить закривати очі під час медитації. Але треба спробувати і з відкрити очима – знайти для себе якийсь серединний момент, де ви будете в балансі.

МУЗИКА? Музика теж не обов’язкова. Але якщо людині це допомагає сконцентруватися, то можна увімкнути приємну не гучну мелодію. Проте психолог говорить, що це може стати додатковим каналом відволікання уваги, тож краще фокусуватися на власних думках і тому, що вас турбує саме зараз.

ЯКІ ОБРАЗИ ПОТРІБНО УЯВЛЯТИ? Об’єктом медитації може бути щось ідеальне, дещо ресурсне для медитуючого. Можемо концентруватися на традиційних об’єктах, як то золота форма Будди, ідеалізований образ майбутнього “я”, персоналізований образ самого життя, красива квітка або одна зі стихій. Концентруватися можна на відчуттях у тілі або на плині думок. Власне, це залежить від самого медитуючого.

ЕТАПИ МЕДИТАЦІЇ:

  1. Концентрація на спокійному диханні,
  2. Усвідомлення мотивації для саморозвитку (або налаштування),
  3. Візуалізація об’єкту медитації і робота з ним,
  4. Трансформація об’єкту (або як його ще називають “розчинення”).

Медитація передбачає відпускання зайвих думок і фокусування на позитивних образах. Відповідно, для цього подумки треба промовляти відповідні сигнали. Також це може робити інша людина – наприклад, тренер. Перша електронна підготувала для вас аудіосупровід для медитації від Андрій Фоменка. Це аудіо одного з видів медитації, яку психолог радить використовувати вранці – для пробудження зі сну і активізацію уваги на позитивних змінах у собі і оточуючому світі.

Особливість саме ранкової медитації в тому, що образ показується у динаміці. Людина налаштовується на позитивне сприйняття світу - починає день із приємних образів, які її свідомість сприймає як гру. Адже день готує людині різні події - і приємності, і виклики. Ранкова медитація налаштовує людину фіксуватися на позитиві. За словами психолога, вечірня медитація має той самий алгоритм роботи з плином думок, однак образ (який в ранковій медитації показаний танцем) увечері має бути більш статичним і налаштовувати на спокій.

Як відпустити думки?

Один із ключових етапів медитації – відпускання думок. Для тих, хто міцно засів у реальності життя, цей процес може здаватися нереальним. Але психолог говорить, що не варто на цьому акцентувати увагу. Тут також проходить процес роботи з образами. Замість того, щоб докладати зусиль, аби відпустити думки, достатньо уявити океан, хвилі якого несуть якусь частинку негативу за своєю течією.

Андрій Фоменко говорить, що більшість наших негативних емоцій – це не більше ніж продукт нашого уявлення про реальність:

“Як правило, ми сприймаємо очікування тривоги як дещо реальне. Саму думку про загрозу ми сприймаємо як реальну загрозу. Насправді ж нам треба зрозуміти, що це лише думка, і її треба просто відпустити. Вона має право на існування, але вона не є вашою реальністю. Будь-яка думка, навіть найабсурдніша і негативна може бути зпродукована лише вашою свідомістю. Попри це, її треба просто відпустити в тому вигляді, в якому вона є, і в ніякий спосіб не намагатись її відігнати”.

За словами Андрія Фоменка, відганяння і напружений процес відсікання думок – це засіб привернути до них увагу і сконцентруватися саме на негативі. А це дає зворотній ефект, який не має якісного результату.

“Тому ми сприймаємо процес відпускання думок, як поверхню океану, на якій з’являються хвилі (думки) і вона має пройти крізь нас або повз нас. Вона має з’явитись і зникнути. Ми можемо відстежувати її шлях, її зміни – це, власне, і є робота свідомості, робота з образом самої думки. Тобто ми не фіксуємося – ми супроводжуємо думку”.

За словами психолога, людина, яка вже довгий час медитує, може мати різні образи своєї думки. Це може бути не тільки океан, а і щось інакше, що дозволятиме людині відслідковувати рух і зміну форми, забарвлення цієї думки. Сутність медитації в тому, що навіть негативну думку не потрібно відганяти. Її треба супроводжувати і відпускати – нехай процес триває.

Ефект “білої стіни” і стан “на межі”

“Медитація – перебування між сном і реальністю. Цей баланс можна окреслити станом “на межі”. І оцей плаваючий ефект свідомості від реальних відчуттів, від реальних образів – до візуалізації і внутрішніх відчуттів, перетворень, створюють ефект медитації”, – переповідає дослідження нейропсихологів Андрій Фоменко.

Важливим елементом медитації є усвідомлення того, де ти знаходишся і що ти відчуваєш – саме це запорука успішної практики. Адже якщо людина відхиляється від своєї реальності в очікуванні, що медитація її “вітром віднесе від усіх проблем” – є ризик отримати ефект “білої стіни”. Психолог окреслює цей стан як пустоту, що народжується з порожнечі. Тож, аби не отримати “білу стіну” замість медитації, потрібно почати процес із заземлення, який зафіксує вас “тут і тепер”.

“Людина має перебувати “в тілі” – усвідомлювати свій стан. На початку медитації пошук оцього балансу і пози – це і є, власне, стан заземлення. Коли ви добираєте положення рук, намагаєтесь розташувати комфортно ноги, голову, визначитися відкриті/закриті очі, напружуєте окремі групи м’язів – це буде заземленням для медитації. Воно не виходить з загального контексту, але саме ці кроки дозволяють усвідомити вам комфортне місце розташування”.

Усвідомлення свого стану застерігає від ефекту “білої стіни”, який малюється замість образів, які потрібні для медитації. Психолог каже, що не варто перебільшувати очікування від медитації і об’єктивно розуміти своє перебування “тут і тепер”.

“Один з найпоширеніших неприємних результатів медитації – ефект “білої стіни”. Це коли людина нічого не уявляє і концентрується на відчутті порожнечі, але ж із пустоти і буде пустота. Насправді медитація у внутрішньому візуальному просторі – це простір, наповнений різними формами, думками і він достатньо змістовний. Ми його просто робимо яскравішим, приємнішим, більш керованим. І важливо – щоб він розвивався і змінював кольори. А “біла стіна” – це коли не змінюється нічого і картинка залишається сталою”.

Головне у медитації – отримувати задоволення від процесу. І це можливо тільки тоді, коли людина усвідомлює, навіщо вона це робить.

“Медитація має змінювати людину, робити її більш емоційною в спектрі – бо вона дає досвід відчуттів, який якраз розкриває відтінки нових емоцій, нового стану. Це має бути приємним процесом розслаблення і усвідомлення себе. Медитація “не вимикає” негативні думки, вона їх відпускає, змінюючи позитивними образами”.

Нагадаємо, 31 січня у Кропивницькому відбулася психологічна дегустація “Intro-Meet”, де психологи ЦРВ “Коловорот” прозвітували за рік роботи та показали, якими методами вони опрацьовують запити від людей. Як правильно дихати для зняття напруги, як зафіксуватися тут і тепер, як ділити свої проблеми на покрокове вирішення, як за 15 хвилин медитації чи аутотренінгу привести до ладу свою свідомість, а також як швидко заснути і побороти безсоння – такі основні елементи передбачав «Intro-Meet».

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*