Важливо

Легендарного гравця кропивницької “Зірки” провели в останню путь під звуки футбольного маршу

прощання з Олексієм Кацманом / фото: fczirka.com.ua

Сьогодні, 26 вересня, на стадіоні «Зірка» попрощалися із Заслуженим тренером України, легендарним футболістом і тренером кропивницької “Зірки” Олексієм Кацманом. Легенду місцевого футболу провели в останню путь під «Футбольний марш» Матвія Блантера.

Про це повідомляє Перша електронна газета за інформацією сайту ФК “Зірка”.

Серце Олексія Кацмана перестало битися 23 вересня.

Провести в останню путь свого наставника, учителя, й просто прекрасну людину зібрались багато людей.

А проводжали Аліка, як називали Кацмана вболівальники й партнери Кацмана, не під траурний похоронний марш, а під знаменитий «Футбольний марш» Матвія Блантера, під який Йосипович не раз виходив на футбольне поле. Тепер же Олексій Кацман перейшов до безсмертної футбольної команди, адже пам’ять про його добрі справи, його досягнення, його звитяги назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять Вам, Олексію Йосиповичу.

Вихованець місцевого футболу був одним із найулюбленіших та найрезультативніших гравців «Зірки» 60-70- х років. Здавалося, що Алік, як звали його вболівальники, вмів на полі все: забити, віддати гольову передачу, прикрити м’яч корпусом так, як ніхто інший, і заробити важливий пенальті. Він був із тих майстрів, на гру яких спеціально ходили шанувальники футболу. Та й досягнув у рідній «Зірці» чимало: виграв у 1975-м році Кубок України, зіграв понад 250 матчів, забив понад 50 м’ячів і тричі був найкращим бомбардиром команди. Олексій Йосипович зізнавався, що зарано, не з власної волі, вимушений був залишити свою «Зірку».

Олексій Кацман / фото: Кіровоград 24

Та, завершивши ігрову кар’єру, така особистість, як Кацман, просто приречена була на тренерську долю. Він починав із юними футболістами, виховавши цілу плеяду талановитих гравців, але своїм улюбленим учнем завжди називав Олександра Мизенка, якого також можна назвати легендою нашої команди. Своїх вихованців Олексій Йосипович навчав не тільки футбольній науці, але й життєвим премудростям, які допомагали потім на дорослому шляху. І знаєте, бути учнями Кацмана – це як фірмовий знак якості, не тільки футбольної, але й повсякденної тому, що ніхто не хотів підвести та засмутити Йосиповича.

А він подавав приклад іще й тоді, коли допомагав Олександру Іщенку, вже в якості асистента тренера головної команди, виводити до нових вершин «Зірку НІБАС». На жаль, через певні обставини, й тут Олексій Йосипович повністю не розкрив свій великий потенціал. Але він ніколи не скаржився на долю, нікому не докоряв і, навпаки, заряджав усіх своїм оптимізмом. А своє тричі заслужене звання «Заслужений тренер України» Олексій Кацман отримав не за підготовку майстрів високого класу, яких було чимало, а за те, що свого часу дозволив займатись у своїй групі й дав перші футбольні уроки хворобливому, але цілеспрямованому хлопцеві Євгену Зінов’єву, який згодом став гордістю нашої країни – паралімпійським чемпіоном з футболу 2016 року.

І до останнього часу Олексій Кацман, незважаючи на важку хворобу, намагався залишатись у футбольному строю. Він не міг жити ніде, крім рідного міста, продовжував передавати свій величезний досвід юним вихованцям, виступав футбольним експертом на обласному телебаченні, не залишаючи нікого байдужим.

Відвідував матчі «Зірки», де частенько зустрічався із друзями та колегами, з якими вони творили нашу видатну футбольну історію. А ще він завжди був у доброму гуморі, посміхався, розповідав свіжесенькі анекдоти та цікаві історії й, здавалося, що так буде завжди. Та, на жаль, безсмертя не існує. Але Олексій Йосипович Кацман тепер перейшов до безсмертної футбольної команди, адже пам’ять про його добрі справи, його досягнення, його звитяги назавжди залишиться в наших серцях.

Редакція Першої електронної висловлює щирі співчуття рідним та близьким Олексія Кацмана


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*