Найбільш сумлінно обслуговують банківські позики підприємства Кіровоградської області (частка прострочених кредитів складає 3,28%).
Про це УНН повідомили у прес-службі Незалежної асоціації банків України .
За даними Нацбанку України, на початок листопада 2013 року частка простроченої заборгованості у загальному кредитному портфелі БСУ суттєвих змін не зазнала та склала 8,84%, а найгірше за всіх кредити повертають підприємства Буковини.
Найбільша питома вага прострочених кредитів спостерігається в портфелях будівельників (12,32%), компаній добувної промисловості (11,48%), а також підприємств, які здійснюють операції з нерухомим майном (11,46%). Ці галузі характеризуються високою капіталоємністю, що зумовлює значні обсяги кредитування. Тому порушення строків погашення кредитів позичальниками цих галузей має суттєвий вплив на якість кредитного портфеля – сумарна прострочена заборгованість за кредитами у ці види діяльності складає близько 23% від загального обсягу прострочених кредитів.
Найнижча частка прострочених кредитів на початок грудня була в портфелях кредитів підприємств енергетики (0,67%), готельно-ресторанного бізнесу (2,91%), а також компаній, які здійснюють професійну, наукову і технічну діяльність (3,54%).
“Якщо проаналізувати рівень простроченої заборгованості в розрізі регіонів, найбільша частка прострочених кредитів спостерігається в портфелях банків у Чернівецькій, Луганській та Сумській областях – питома вага простроченої заборгованості складає в цих регіонах 39,15%, 27,36% та 22,25% відповідно. Найбільш сумлінно обслуговують банківські позики підприємства Кіровоградської області (частка прострочених кредитів складає 3,28%), а також Запорізької (6,35%) та Дніпропетровської (6,83%) областей”. – йдеться у повідомлені.
На думку експертів НАБУ, загалом якість доходних активів залишається на прийнятному рівні, що забезпечує достатню ліквідність фінансових установ для своєчасного виконання зобов’язань банків перед вкладниками. При цьому, наявність галузевої та регіональної статистики дозволяє фінансовим установам враховувати “зони ризику” при визначенні галузевих та регіональних пріоритетів кредитних політик.