Сьогодні кіровоградці побачили іншу Україну – евакуйовану з Луганська, яка пройшла через горнило гібридної війни, але від того лишилася не менш прекрасною і рідною. Кіровоград став першим у списку міст, де показали славнозвісну експозицію «Евакуйована колекція», яку врятував із окупованої Луганщини боєць «Айдару» Микола Павлюченко.
Сьогодні, 20 серпня, у Кіровоградському обласному художньому музеї до 24-ї річниці незалежності України відкрили виставку творів декоративно-ужиткового мистецтва «Квітуча Кіровоградщина», в рамках якої відбулася презентація експозиції «Евакуйована колекція», частини Всеукраїнського проекту «Скарби родоводу України»
Історія порятунку колекції – своєрідний подвиг маленької людини, яка своїми вчинками робить велику справу.
«Микола Павлюченко – один з активних учасників Революції Гідності. Під час протистояння на Євромайдані він надихався того отруйного диму і опалив легені. Але це не завадило йому піти одним із перших добровольців воювати на схід. На сході Микола був двічі ранений, двічі контужений, тому минулого року його комісували і видали подвійний солдатський оклад на лікування у Польщі, – розповідає директор відділу народного мистецтва в етнографічному музеї народної архітектури і побуту Пирогово Олександр Босий. – Але вийшло так, що після боїв, коли наші намагалися оточити Луганськ, на територію вступила російська армія. Тоді біля Новосвітлівки накрило «Градом» більше 100 солдат.
Сепаратисти і російські війська наступали. Він прийшов до місцевого етнографа Єлизавети Главацької, яка колекціонувала український одяг, з проханням продати йому свою колекцію. Павліченко поговорив з цією Єлизаветою, сказав, що сепаратисти наступають, тому її колекція, як і життя, знаходяться у небезпеці. Вони домовились, і пані Єлизавета продала Миколі свою колекцію за дві зарплати, які йому виділили для лікування у Польщі».
Колекцію викупили, перевезли у Київ, на початку літа організували виставку в національному музеї народної архітектури та побуту Украї́ни – Пирогово. Потім за ініціативи кіровоградської ГО «Спільна дія» та фінансового сприяння благодійного фонду «Добротвір» Станіслава Березкіна експозицію вирішили відправити у мандри по Україні, щоб довести всім, хто сумнівається, – Україна єдина. Власне тому Кіровоград став першим містом, де зупинилася експозиція «Евакуйована Україна».
Депутат Кіровоградської обласної ради та громадський діяч Ірина Малик згада про початок співпраці між кіровоградськими та київськими активістами, яка вже принесла свої результати.
«Співпраця почалася у 2013 році з бажання допомогти Захарівському музею у Світловодському районі. Цей музей нараховує більше 15 тис. експонатів, серед яких величезна колекція елементів побуту жителів сіл, похованих під штучним морем. Ми тоді ще не думали, що у країні незабаром почнеться війна. Але ідея «Скарбів родоводу України», що зберігає генетичний код роду, ідентифікує нас як українців, – це безкінечне, вічне, – згадує Ірина Малик. – Потім, влітку 2014 року, до нас звернулася хлопці зі Старобільська (знову ж через Пирогово) з проханням вислати їм вишиванки як оберіг під бронежилет. Ми зібралися разом з матерями військових, благодійниками й освятили близько 100 вишиванок. Частину віддали 3-му полку кіровоградського спецназу, а частина поїхала в Старобільськ айдарівцям. У 2015 році ми знову отримали вітання із Старобільська – від бійця «Айдару» Миколи Палюченка у вигляді врятованої безцінної колекції українського жіночого одягу. Зрозуміло, що оминути Кіровоград, центр України, і не показати це диво – ми не змогли”.
Сама по собі невелика, експозиція «Евакуйована Україна» показала справжній світ українського сходу, про який ми так мало знаємо. Тут на вишитому повсякденному і весільному одязі тісно переплелися традиції Полтавщини, Сумщини, Київщини і навіть елементи Трипільської культури.
«Ця виставка має неймовірно високу ціну, адже є продовженням тієї традиції козацтва, яке існувало на Слобожанщині. Там неподалік було Донське козацтво, поруч – слобожанські козацькі полки стояли, але знаємо про них ми дуже мало. Це те ж саме, що й українці Криму зараз. Там весь північний Крим – українські села, а як таких експедицій не проводилось, не описали ми їх. А тепер нам важче говорити про те, що то традиційно українські землі. Фактично через таких хлопців-патріотів ми маємо потужну духовну зброю, яка є не менш потужною, ніж звичайна. Ця експозиція засвідчує, що Луганщина увібрала у себе елементи усієї України – вишивка Полтавщини білим по білому (або – біль), викрій Сумщини, вирізання Київщини, трипільські символи на сукні, які зустрічаються на одязі дуже рідко. зазвичай таким орнаментом прикрашають рушники, – розповідає Олександр Георгійович. – Тому ті, хто думають, що український схід це якийсь темний край – помиляються. Ми неодноразово їздили туди в етнографічні експедиції – там україномовні села, українська вишивка, українська культура. І це виставка вчергове доводить, що Україна єдина».
Організатори виставки:Науково-дослідний відділ народного мистецтва та фольклору Національного музею народної архітектури та побуту України, Кіровоградський обласний художній музей, ГО “Спільна дія”, благодійний фонд Станіслава Березкіна “Добротвір”