Генштаб хоче перекласти провину за втрату Дебальцевого на кіровоградських спецпризначенців

Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Генеральний штаб безпідставно перекладає на підрозділи 3-го і 8-го полків спецназу, а також 40-го батальйону всю провину за втрату Дебальцевого. При цьому військове керівництво елементарно не враховує того факту, що агальна чисельність підрозділів спецназу становила лише 150 бійців з легким озброєнням, а зі складу 40-го батальйону в полон здався особовий склад двох опорних пунктів чисельністю близько 100 осіб, у той час як тільки в складі сектора «С» було 3500 військовослужбовців, а всього в зоні АТО – 35 тисяч бійців.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«Хто винен у відступі в Дебальцевому? Генштаб звинувачує 40-й батальйон, 3-й і 8-й полки спецназу, – пише Бутусов. – Робоча група комітету з національної безпеки і оборони ВР провела розслідування причин залишення українськими військами Дебальцеве і серйозних втрат сил АТО в ході Дебальцевській операції.

На жаль, всіх важливих питань депутати ще задати не встигли, а Генштаб не дав відповіді парламентському контролю. Ці недоліки необхідно усунути, і уповноважені народні депутати повинні отримати весь обсяг важливої інформації.

Генеральний штаб звинуватив в оточенні наших військ в Дебальцеве, і прориві, який привів до великих втрат у техніці й людях самих солдатів і офіцерів. Як говориться у звіті робочої групи, Генштаб ЗСУ вважає так:

«Руйнування системи оборони розпочалося з раптовим закінченням спротиву противнику з боку особового складу 40-го батальйону територіальної оборони (здача в полон усього особового складу). Згодом декілька підрозділів сил АТО самостійно вийшли з зони бойових дій (дезертували). При намаганні ввести в бій резерви у вигляді підрозділів 3-го та 8-го полків спеціального призначення частина особового складу відмовилась виконувати бойові завдання, частина – після введення в зону бойових дій через невеликий проміжок часу самостійно залишили зону бойових дій. Зрештою усі ці обставини не дозволили організувати ефективну оборону плацдарму та змусили керівництво ГШ ЗСУ віддати наказ на виведення військ з плацдарму».

Однак у звіті і у відповідях Генштабу сказано не все. Хотілося б почути відповіді і на інші додаткові запитання. Пропоную всім учасникам Дебальцевської операції ознайомитися, сподіваюся на доповнення, уточнення.

1. Перший заступник начальника Генштабу Геннадій Воробйов після інспектування району бойових дій зажадав негайної організації відведення військ з Дебальцеве на початку лютого. Хто і чому в керівництві Генштабу відмовився виводити війська з Дебальцеве тоді, коли відхід міг бути здійснений без серйозних втрат?

2. Чому було допущено оточення українських військ і вихід противника на позиції в районі Логвинове і висоти 307,9, що дозволило противнику прострілювати шляхи постачання прямою наводкою?

3. Чому Генштаб не відреагував на багаторазові повідомлення про заплановане противником оточенні в Логвинове, які передавало командування сектора «С» – полковник Таран?

4. Чому, маючи ключове значення, Вуглегірськ був прикритий малими силами – два взводи 13-го батальйону, рота міліції «Світязь» (чисельність близько взводу), батарея ПТО, які не допускали можливості організації ефективної оборони?

5. Чому після взяття Вуглегірська в бій не були введені оперативні резерви ВСУ, у складі 30-ї механізованої і 95-ї аеромобільної бригади, щоб повернути місто під український контроль?

6. Чому після взяття Вуглегірська не вжито якихось заходів з оборони ключового пункту – Логвинове, через яке проходила основна траса постачання українських військ? Чому Логвинове було зайнято силами 4 (чотирьох!) Бійців 54-го розвідбату?

7. Чому після атаки противника 25 січня на висоту 307,5 – опорний пункт «Валера», не було вжито заходів щодо посилення оборони висот у районі Санжарівка, що дозволило противнику вести вогонь по нашим колонам постачання, які йшли в обхід Логвинове?

8. Чому не був знищений міст у Санжарівці, котрий мав важливе тактичне значення для подальших дій противника в цьому районі?

9. Чому опорні пункти 40-го мотопіхотного батальйону в районі Новогригорівка були забезпечені достатньою кількістю справних протитанкових засобів і бронетехнікою, незважаючи на постійні атаки противника в цьому районі, із застосуванням танків?

10. Чому всі інженерні коштів командувача сектором «С» в Дебальцевому становили всього 1 (один) екскаватор? Чи можливе проведення інженерних робіт і ефективна маневрена оборона при повній відсутності інженерної техніки взимку?

11. Чому весь бронетанковий резерв командувача сектором «С» на кінець січня становив 2 (два) боєготових танка? Чи можливо ведення ефективної оборони при практичній відсутності бронетанкових резервів?

12. Чому після успішної атаки на Логвинове 12 лютого наші підрозділи залишили село? Чому підрозділи 30-ї механізованої, 79-ї аеромобільної, 1-ї танкової бригади не закріпилися в Логвинове? Чому не було вжито заходів по закріпленню на рубежі? Хто відповідає за це?

13. Хто несе відповідальність за дезінформацію керівництва країни щодо реального стану справ в ході Дебальцевської операції? Хто давав повідомлення про заняття Логвинове, про можливість продовження опору в умовах фактичного оточення противником? Хто несе відповідальність за неправдиві повідомлення Генштабу про відсутність оточення в Дебальцеве?

14. Чому забезпечення флангів угруповання в Дебальцеве було довірено сформованим повністю з мобілізованих, тим, що не мали танків і важкого озброєння, повної комплектності 13-му, 25-му і 40-му батальйонам? Чому фланги були посилені самими боєздатними з’єднаннями?

15. Чому не була забезпечена ротація свіжими підрозділами 13-го, 25-го і 40-го батальйонів? Чому розташовуючи за списком 230 тисячами військовослужбовців ЗСУ протягом місяця битви, про який заздалегідь було всім відомо, у розпорядження сектора «С» не було перекинуто жодного механізованого з’єднання? Чи не були перекинуті свіжі поповнення? Хто несе відповідальність?

16. Хто конкретно відповідає за відсутність в зоні боїв хоча б дротового зв’язку і постійні втрати управління військами?

17. Хто несе відповідальність за організований відхід з Дебальцевого? Коли був прийнятий план цієї операції? Хто керівник? Хто затвердив операцію в Генштабі?

18. Чому не було вжито заходів щодо забезпечення поставок запчастин і ремонту техніки у дебальцевському угрупованні? Хто несе відповідальність за наявність великої кількості не боєготової техніки на позиціях? Які заходи з порятунку техніки були передбачені планом відходу?

19. Які втрати військової техніки в ході операції? Чи правда, що в ході операції було втрачено 168 одиниць бронетехніки, причому більша частина по які бойовим причин – через відсутність запчастин і виходу з ладу?

20. Чому Логвинове не було деблоковане в ході прориву українських військ з Дебальцеве? Передбачав це план операції?

21. Які загальні втрати військовослужбовців у ході Дебальцевській операції? Скільки військовослужбовців загинуло під час оборонного бою, і скільки загинуло в ході проходження на дорозі з Луганське-Миронівське в Дебальцеве під час проведення конвоїв і в ході прориву?

22. Чому не було організовано знищення залишків спорядження, боєприпасів, техніки залишених у Дебальцевому? Хто несе відповідальність? Передбачалося Чи це планом?

23. Чому Генштаб покладає всю провину за втрату Дебальцеве на підрозділи 3-го, 8-го полків спецназ і 40-го батальйону, якщо загальна чисельність підрозділів спецназу становила лише 150 бійців з легким озброєнням, а зі складу 40-го батальйону в полон здався особовий склад двох опорних пунктів чисельністю близько 100 осіб, у той час як тільки в складі сектора «С» було 3500 військовослужбовців, а всього в зоні АТО – 35 тисяч? Чи можна покладати невдачу операції на фронті в 150 кілометрів на кілька невеликих підрозділів?

24. Чому окремі керівники Генерального штабу завжди покладають відповідальність за невдачі на фронті виключно на солдатів, офіцерів і відмови бойової техніки, і ніколи не бачить своєї власної відповідальності за своє бездарне планування, боягузтво, окозамилювання, багаторазову публікацію брехливих інформаційних зведень про становище наших військ, за фальсифікацію даних про стан бойової техніки та боєздатності частин і підрозділів?

25. Чому Генштаб не проводить службових розслідувань і не проводить розбір дій і рішень у ході Дебальцевській операції?

26. Хто несе відповідальність за підрив мостів і тунелів в районі Дебальцевого? Чому задача виведення з ладу транспортної інфраструктури не була виконана в повному обсязі?».

Наразі офіційна позиція військових – дочекатися відповіді Генштабу на питання Юрія Бутусова, адже всіх цікавить, чим керувалося керівництво, висуваючи такі безпідставні звинувачення.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар