Важливо

Моралофагам тут не раді: перший стендап-вечір у Кіровограді (18+) (ФОТО)

Соціальні мережі, борода, секс, перейменування міста, смішні друзі, смішні бородаті друзі із соціальних мереж – про це вчора, 25 червня, говорили місцеві стендапери у кіровоградському тайм-клубі «Берлога».

Справжній комік – це людина, яка розповідаючи про своє життя, кладе глядачів на лопатки від сміху. «На крайняк» є ще друзі, про яких можна жартувати. Тож про що розповість ведучий кіровоградського стендапу Павло Іванов, як не про тяжку долю ведучого? Коли жарти про тамаду переставали бути смішними, Павло згадував свого давнього друга Діму Крендєля, якого не було в «Берлозі», бо «Діма не ходить на заходи, які веде не він».

Павло став першої жертвою кіровоградського гумору і передав естафету бородатому колезі Владу Максименко, який поділився сакральними таємницями  того, як жити з бородою. До речі, у часи економії це дуже зручно: «Моя дівчина завжди знає, що я їв на сніданок. І до кінця дня звідти ще можна щось наколупати і перекусити».

Другою темою для жартів Влада було його хобі – він реконструктор. «Це такі дивні люди, які одягають дивні костюми і калічать один одного». А ще ре конструктор – це людина, яка живе у двох часах: минуле і сучасність. «Тоді було дуже зручно жити, – говорить комік, – ні телефону, ні Інтернету, жодного зв’язку. Ідеш у інше село – заводиш там собі родину. А ще величезна перевага тих часів – не було Москви. Ні, ну, була, але на той час вона згоріла».

В окулярах розумною виглядає навіть людина, яка вранці прокинулась в клубі, обіймаючи унітаз – переконаний інший учасник стендап-вечора.

«Я сказав, що буду жартувати або про окуляри, або  про своє сексуальне життя. Друг мені сказав жартувати про перше: «Вони в тебе принаймні є», – розпочав свій виступ (людина, яка не любить свого імені) Кондрашов. Але Вова (саме так звучить це ненависне ім’я) встиг пожартувати про те, і про те. «Як і в всі кіровоградці в окулярах, я ненавиджу кінотеатр «Портал». Якщо я не одягну ті червоно-сині окуляри для 3Д – я нічого не побачу. Якщо я зніму свої окуляри, щоб одягнути спеціальні – я так само нічого не побачу. Така ж історія у мене в сексі: або терпіти окуляри, або доведеться фантазувати», – жартує Кондрашов.

Цього вечора склалась тенденція шукати переваги того, про що жартуєш. Тож, якщо Влад називав плюси бороди і життя в часи середньовіччя, то Вова переконував, що окуляри це круто. «В окулярах виглядає розумнішою, – заявив Кондрашов і розповів історію про те, як прокинувся вранці в клубі, обіймаючи унітаз, – Розбудила мене вранці прибиральниця, яка, поглянувши на мене в окулярах, сказала: «Ти диви, який розумненький хлопчик, і як нажрався». Звісно, розумненький, я ж  в окулярах».

Кому що наболіло – про перший секс, соцмережі і перейменування міста

Гумор буває різний. Кіровоградський стендап (принаймні та частина, яку вдалося побачити) – здивував, вразив і викликав купу емоцій, навіть незважаючи на те, що частина жартів були не зовсім оригінальними, а деякі не смішними і банальними.  Наприклад, чудовий виступ Юрія Тушевського дуже, ну дуже сильно перегукувався з виступом Павла Волі про статуси в соцмережах. При чому Тушевський почав свій виступ із «наболілого» – спогаду про перший секс: “Такий самий “регламент”, я так само хвилююсь, і на мені знов нові труси”. Ця розповідь плавно перейшла в обговорення статусів у соцмережах і суперечливої для кіровоградців теми про перейменування міста. Тут коміка виручив журналіст ТТВ, Євген Салтан, якому наболіла тема вилилася у статус: «Назвуть Інгульськом, Лелеківом або Єлисаветградом – виїду з міста!». І справді, було де фантазії розгулятись – є шанс і Женю здихатись, і цикл передач про рушничок закрити:)

Виступ Кіри (чи то Кіри Кенобі, чи то Артема Грицая) – буквально підірвав зал. Мізантропічні вірші про ненависть до людей і кредити («банк горів – кредит гасився») , романтику («мертві шльондри не гудуть») геїв (ну бо реально образливо, коли твій хлопець вважає тебе геєм) і дівчат, які вміють користуватись фотошопом («отака брехлива жопа – королева фотошопа») враз по раз викликали бурю сміху в залі. Такий собі чорний гумор про людину, яка втомилася від людей і ненавидить літо (осінь теж, до речі). Хоча він зовсім не хотів бути сезононацистом, але життя змушує…

Приємно здивувала і Саша Крикун. Її виступ з елементами візуалізації вчергове нагадав усім присутнім про дивну дівочу природу, яка по-новому розкривається у часи глобалізації і комп’ютеразиції усіх сфер життя. Не знаєте як привабити самця – імпровізований майстер-клас у картинках від Крикун допоможе. Від вас вимагається: знання фотошопа (якщо ви страшненька), наявність сторінки у соцмережах, вміти робити лайки і репости. Все, далі справа техніки.

До речі, про Сашу варто додати – серед подібних гумор цієї учасниці відрізняється інтелектуалізмом (філфак – діагноз, бо думки про «Війну і мир» не полишають навіть на сцені, повірте, жартувати про 4 томи Толстого – неабиякий талант), вмінням тонко підмічати і відмічати деталі.

Ну і не можна лишити поза увагою Євгена Манженка, який не просто журналіст, а ходячий збірник дивних і страшних життєвих історій. Так, не дуже культурно хвалити колег, але куди ж від цього дітись, коли вони і справді талановиті. До глибини душі глядачів «розчулила» історія про відпочинок у Коблево, медузу, баклана Стьопу і про бідного Артема Стрижакова, який забув, що передвиборча кампанія закінчилася 9 місяців тому (дуже дивне поєднання, але Стрижаков і справді всюди, такий собі набридливий бренд Кіровограда, який уже у до Коблево дібрався). Загалом співочий (і не тільки) гумор Манженка вирізняється якоюсь «жизнєнастю і чувствєннастю», закутаних в іронію:

«Мене звати Євген і я такий самий невдаха, як і ви. Ну, тому що тільки невдахи сидять зараз тут, а не у мокрих труселях на піску у Коблево. Ну, або ще є варіант – ви не поїхали на море, бо вас звати Артем і ви досі проводите передвибочу кампанію. Вибори пройшли 9 місяців тому, а вам про це забули сказати».

Інші теж виступили непогано, але немов пройшли повз. Чи то харизми не вистачило, чи то просто брак досвіду… З упевненістю можна сказати лише одне – перший стендап-вечір у Кіровограді пройшов досить вдало. Зі своїми перевагами і недоліками, але пройшов. І глядачі були задоволені, ніхто не кидався гнилими помідорами і яйцями (навіть «лєгітімний» таким успіхом похвалитися не може).

Наостанок хотілось би закинути щось розумне, мовляв, то не кіровоградський стендап на російський схожий, то російський схожий на британський і американський формат. Що, мовляв, моралізатори просто не розуміють глибокий пласт сучасної постмодерної сміхової культури, але немає часу – треба видалити ще один пафосний статус ВКонтактє.

О, і варто нагадати: другий вечір стендапа у Кіровограді відбудеться 9 липня у клубі “Распутін”.

Ольга Ткаченко, Тетяна Колісник, Перша електронна газета


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*