Важливо

Про героя-кіровоградця, який нищив фашистів в іспанському небі

У День скорботи і пам’яті по  жертвах страшної війни, яка вогняним валом обрушилася на Україну 22 червня 1941 року, ми схиляємо голови перед усіма загиблими в жорсткій сутичці з ворогом, перед поколінням  людей, які принесли нам Перемогу і подарували нам майбутнє. У цей скорботний день наш святий обв’язок згадати їх усіх  поіменно, робити усе, щоб ця пам’ять ніколи не згасала.

 Як історик-пошуковець роблю усе  можливе, щоб  люди знали більше про героїв війни, щоб з покоління в покоління передавалася естафета їх самопожертви. Намагаюся  збільшити список наших земляків,  які із списку зниклих без вісти  поповнять список героїв війни з іменами, з обставинами подвигу та пожертви життям  в ім’я перемоги.

 У Книзі Пам’яті Кіровоградської області капітан Зубарєв Сергій Павлович,  який народився у Кіровограді у 1914 році, числиться зниклим без вісти 10 липня 1941 року. Пошук в архівах розширив коло відомостей про нашого земляка, який згорів у полум’ї страшного липня 1941 року.

 Згідно даних ОБД “Меморіал”, командир ескадрильї 43-го  винищувального авіаполку (ІАП) капітан Зубарєв Сергій Павлович, 1913 р. народження, уродженець Кіровоградської області, не повернувся  з бойового завдання 10 липня 1941 року.

 43-й  винищувальний полк  станом на 22 червня 1941 року входив до складу 36-ї винищувальної авіаційної дивізії  протиповітряної оборони Києва, базувався  на одному з аеродромів біля м. Васильків. На озброєнні мав 54 застарілих  винищувачів І-16 («Ішак») та І-153 («Чайка»), щоправда, з травня 1941 року льотчики  проходили перенавчання на нових винищувачах ЛАГГ-3, але війна застала їх зі старою технікою, що не могла конкурувати у боях з німецькими найновішими винищувачами Ме-109. Командиром полку був  полковник Шипитов Яків Власович. Саме через це прізвище вдалося знайти більше інформації  про Зубарєва С.П.

З книги «Повітряна війна в  Іспанії» (автор С.Абросов) можна дізнатися, що Шипитов С.В. та  Зубарєв С.П.  з літа   1937 по весну 1938 року у лейтенантських званнях  були «добровільно» відряджені  до Іспанії, де виконували «інтернаціональний обов’язок»,  воювали на боці республіканців  проти заколотників генерала Франко.

Читайте також: Забута історія про відважного льотчика зі Світловодщини

В іспанському небі на літаку-винищувачі  І-16 Зубарєв здійснив близько 100 бойових вильотів (бойовий наліт – 120 годин), провів 30 повітряних боїв, у парі з іншим льотчиком збив 1 ворожий літак (це був випробовуваний німцями винищувач Ме-109). Після повернення з Іспанії його   нагородили  двома орденами Червоного Прапора, він отримав військове звання капітана. У 1939 році став   командиром ескадрильї 43-го ІАП у  Київському особливому військовому окрузі. Тоді військові-орденоносці, особливо льотчики та танкісти,  були гордістю країни, їх буквально носили на руках, писали про них пісні, знімали художні фільми. Тож і наш земляк,   як двічі орденоносець, був серед героїв країни.

На світанку 22 червня 1941 року, Сергій Зубарєв  повів очолювану ескадрилью І-16  на перехоплення хрестатих бомбардувальників, що несли киянам смерть. Як відомо, бої за Київ були жорстокими, перевага була за ворогом і на землі, і у небі.  Але і на застарілих І-16 та “Чайках”  наші льотчики показували  приклади героїзму, відганяючи “юнкерси“,  “хейнкелі“ та “мессершмітти“ від Києва. Відомий  український художник Г.Малаков  у гравюрі «Яструбки» передав атмосферу таких боїв. 10 липня 1941 року  С.П.Зубарєв не повернувся саме з такого  бойового завдання.

 Недалеко від села Барахти  Васильківського району  Київської області   у полі є встановлений у серпні далекого 1984 року пам’ятник льотчикам, загиблим у 1941 році під час оборони Києва. Колись він був увінчаний плитами з іменами героїв. На жаль, всюдисущі варвари-“металісти“ плити вкрали. У сільраді збереглися лише їх фото, з яких видно, що на одній з плит був напис: “Командир ескадрильї 43 винищувального авіаполку (ІАП) капітан Зубарєв Сергій Павлович, 1913 р. народження, уродженець Кіровоградської обл. на літаку-винищувачі І-16 в нерівному повітряному бою загинув 10.7.41р.”

 Вдалося встановити, що у с. Старий Солотвин у Бердичівському районі на Житомирщині на місцевому кладовищі є  братська могила  №158, у якій поховано 220 воїнів Червоної Армії. У  списку похованих є і капітан Зубарєв С.П. Його літак, підбитий 10 липня 1941 року  у бою з “мессершміттами”,  упав у полі біля села, льотчик був мертвий. Селяни поховали його на кладовищі,  особисті документи   зберегли і після визволення села у січні 1944 року передали військовим.  Проте з невідомих причин  документи до архіву не потрапили і Зубарєв С.П. вважався зниклим без вісти у день повітряного бою 10 липня 1941 року. Тепер ми знаємо, що  він загинув у бою смертю героя. Будемо про нього пам’ятати!

 Василь Даценко для Першої електронної газети


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*