У Кіровограді завершилася Всеукраїнська науково-практична конференція «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства», в якій взяли участь 30 провідних науковців з різних вузів України.
Результатом їхньої роботи стало напрацювання методології перейменування та формулювання критеріїв, за якими цей процес має реалізуватися. Зокрема:
– відповідність правопису української мови і милозвучність;
– історичний принцип ( зв’язок з історією міста,краю, країни. Прив’язка до місцевих подій і ландшафтів)
– самобутність та унікальність назви;
– увічнення героїко-патріотичних подій і постатей;
– державотворчість;
– деколонізація, одним з компонентів якої є декомунізація;
– імперсональність (для міста). Назви, пов’язані з конкретними постатями, є найбільш вразливими для наступних перейменувань.
Як зазначив після конференції Вахтанг Кіпіані – український журналіст, історик, головний редактор Інтернет-видання «Історична правда», — це перший досвід, коли зібралися люди різних підходів, але націлених на єдиний результат.
«У Дніпропетровська вже є консенсус з приводу нової назви. Хотілось би, щоб і у Кіровограда все вийшло. Дивно лише, що не усі розуміють неприйнятність колоніальної назви. Закликаю Кіровоград показати Україні високий рівень «домовляння», — наголосив він.