Важливо

Депутати: обласна рада зганьбила себе

Сьогодні депутати обласної ради вчергове не підтримали ініціативу колективу обласної дитячої бібліотеки ім.Гайдара та громади міста про перейменування бібліотеки іменем Шевченка. Таким чином, були порушені воля громади і вимоги закону про декомунізацію.

Нагадаємо, що на минулій сесії вже розглядалася ця заява, та голосування було провалене.

Тож сьогодні перед розглядом цього питання депутат Анатолій Коротков звернувся до депутатського корпусу з такою заявою: «Не ганьбіть Кіровоград і наш Шевченківський квартал на всю Україну, як це зробили на минулій сесії. Давайте повернемося до повернення до розгляду цього питання і підтримаємо пропозицію колективу про перейменування».

Валентина Животовська, начальник управління культури і туризму облдержадміністрації, виступила з наступною заявою: «Рішення приймалося колективом не спонтанно. Символічно, що в рік 200-річного ювілею Шевченка колектив бібліотеки вніс таку пропозицію. Громада цю ідею підтримала, були проведені громадські обговорення. Нас підтримують і викладачі «вишів», і громадські організації, і представники творчої інтелігенції. Приходять листи на підтримку і від воїнів АТО з фронту».

Депутат Добрянський, який минулого разу активно виступав за збереження назви імені садиста і військового злочинця Гайдара, і цього разу активно протестував проти увічнення Тараса Шевченка у назві бібліотеці. Йому заперечив депутат Віктор Погрібний: «Не підтримати бажання колективу і не проголосувати за ім’я Шевченка – це ганьба. Екс-регіонал Микола Ковальчук і цього разу виступив проти назви дитячої бібліотеки іменем Шевченка.

Депутат Ірина Малик заявила: «Це приклад того, як заговорюється питання і не дотримується закон про декомунізацію. Мені прикро, що Добрянський, освітянин, відстоює назву бібліотеки іменем письменника-вбивці, комунара-більшовика. Ми зганьбимо себе, якщо не повернемося до поіменного голосування і не приймемо рішення. Тоді це доведеться виправляти наступному складу обласної ради».

На жаль, лише 46 депутатів з 51 необхідних проголосували за повернення до розгляду питання. Депутатський корпус не дотримався вимог закону про декомунізацію і не підтримав волю громади міста.

Нагадаємо, що Аркадій Голіков (Гайдар) особливо відзначився жорстоким придушення селянського повстання у Тамбовській губернії, коли окрім каральних загонів були застосовані танки, аероплани і навіть хімічна зброя. Після знищення непокірних селян Голіков-Гайдар продовжив службу в каральних частинах особливого призначення (ЧОП) в Тамьян-Катайському районі Башкирії. Пізніше у Хакасії Голіков почав репресії серед місцевого населення, яке не підтримувало більшовиків. Численні архівні документи та спогади очевидців тих подій засвідчують, що спецзагін Голікова чинив неймовірні звірства. Старожили згадували, як командир особисто зіштовхував з обриву жінок і дітей. За його наказом місцевих жителів розстрілювали без суду і слідства, рубали шашками та кидали у колодязі.

Дії Гайдара навіть для часів Громадянської війни були настільки жорстокими, що командувач частинами особливого призначення Єнісейської губернії Какоулін був збентежений поведінкою молодого комісара.

Кінець безчинствам Голікова прийшов лише після того, як він, незважаючи на наказ начальства доправити полонених для допиту у штаб, особисто розстріляв їх, не бажаючи виділяти людей для конвою. Голікова зняли із займаної посади, виключили з партії і направили на психіатричний огляд. Після звільнення з армії Гайдар 10 разів опинявся у психіатричних лікарнях, зокрема, проходив курси лікування у спеціальних закладах у Красноярську, Томську та Москві. Маніакально-депресивний психоз відбувався на фоні хронічного алкоголізму, який у письменника діагностували лікарі.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*