Важливо

У Кіровограді пройшов волонтерсько-кавовий міні-фестиваль (ФОТО, ВіДЕО)

Сьогодні, 23 травня, кіровограді вчергове переконалися, що нашого цвіту по білому світу, але коріння його глибоко сидить у рідні землі – довгоочікувана зустріч двох подруг за чашечкою кави перетворилась на затишні волонтерсько-патріотичні посиденьки у центрі міста.

І причиною тому – візит на малу батьківщину колишньої кіровоградки Олени Корфф, яка вже більше п’яти років мешкає у німецькому місті-побратимі Києва – Лейпцигу. З початком військових дій на Донбасі пані Олена разом з чоловіком Хольгером зайнялася волонтерством. 

“До волонтерства у мене був свій шлях – спочатку плакала-тужила, потім з прапорцями підтримки на площу виходила, а тоді вирішила, годі, час за реальні справи братись, – розповідає німецька українка Олена Корфф. – Почали збирати допомогу для дитячого будинку в Дебальцево. Багатенько назбирали – чоловік повіз то все до Львову. Потім до мене звернулися українські волонтери з проханням придбати берци  42-го розміру для військових. Ну я купила. Потім попросили ще 4 пари – і тут я зрозуміла, що не завжди можу  самотужки впоратися з проханнями. Почала писати у фейсбук про допомогу, деякі відгукнулися, і так воно закрутилося… Потихеньку почали налагоджувати стосунки з українськими волонтерами, щоб полегшити труднощі з транспортуванням (бо з цим якраз найтяжче – перевозка обходиться дорого). Так ми і познайомимися з “Серцями матерів”, які довідавшись про наш приїзд, вирішили влаштувати кавові посиденьки з волонтерами, військовими та громадою”.

Заплановані дружні розмови за кавою та печивом плавно переросли у вуличний благодійний міні-фестиваль талантів, краси та відданності українській справі. “Серця матерів” з притаманною їм жіночою мудрістю та хазяйновитістю підійшли до справи – поставили намети зі столиками та стільцями, напекли печива і тортів, запаслися кавою та прохолодними напоями, організували невеличкий ярмарок виробір ручної роботи і виставку речей для військових, запросили місцевих талантів для розваги публіки.

На волонтерсько-кавовому міні-фестивалі  ніхто не був обділений увагою. Волонтери обговорювали з військовими їхні потреби та як краще їх реалізувати, гості пікнікували – насолоджувалися солодащами та фірмовою кавою від власника кав’ярні “Дві кави” Віктора Душака, який принципово відкинув досягнення прогресу і творив запашне вариво прямо перед гостями на піску. Весь цей час публіку розважали місцевий бард Максим Кушнір, який також служить добровольцем у батальйоні “Кіровоград”, і поети – Поль Іщук та Олена Горобець. Час від часу до мікрофону підбігала малеча, щоб і собі поділитися з присутніми шматочками своєї творчості.

Під час кавових посиденьок не обійшлося і без маленького дива – 6-річна Зорянка Коломієць накінець-то зустрілася з адресатом свого листа – військовим 3-го полку спецпризначення, який спеціально розшукав її, щоб подякувати за теплі слова.

“Він відправив відповідь, але лист до мене так і не дійшов. А тепер знайшов. Знаєте, він такий великий і сильний”, – – ділиться  враженнями Зоряна.

Незважаючи, що сьогодні у Кіровограді День жалоби, жодним чином моральні та етичні закони сміхом і відданістю волонтерській справі містяни не зневажили. Все було скромно, під пісні – трохи сумно, а загалом по-домашньому затишно. Адже кордонів жодних насправді немає – вони існують лише у нашій свідомості або служать виправданням людській байдужості. І нічого більше.

Тетяна Колісник, Перша електронна газета


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*