Важливо

Кіровоградська міськрада зібрала родичів загиблих військових, щоб показати недопрацьовану «Алею Слави»

Сьогодні, 15 травня, секретар Кіровоградської міськради Іван Марковський та родини загиблих кіровоградських бійців обговорювали проект «Меморіалу Слави» на Рівнянському кладовищі.

Проект міськради іде врозріз рекомендаціям Українського інституту національної пам’яті, який розробив основні принципи по облаштуванню секторів військових поховань в Україні. І ключова проблема тут – брак території на Рівнянському, де з одного боку – поховання минулого століття і овочевий ринок, з іншого – автозаправка. Правда, Іван Марковський пообіцяв, що заправку від кладовища перенесуть, хоча й зізнався, що жодних ні правових механізмів, ні договору з власниками про перенесення автозаправки наразі немає.

І так, суть презентованого проекту полягає в тому, що надгробні пам’ятники будуть виконані з червоного та чорного граніту. На чорному фоні буде викарбувано портрет загиблого бійця. Розділяти «Меморіал Слави» та цивільні поховання пропонують живоплотом.

Український інститут національної пам’яті пропонує дотримуватись відстані між похованнями (а також між могилами і доріжками або живоплотом) – не менше 1 м. На Рівнянському кладовищі ж відстань між цивільними та військовими похованнями коливається від 40 см до 1 м. Про спорудження загального монументу загиблим воїнам, що займе не менше 10 кв. м і який рекомендується інститутом національної пам’яті, сьогодні не говорили. Хоча на проекті видно, що архітекторами він передбачений.

Частина присутніх підтримала загальний проект облаштування Рівнянського кладовища. Деякі ж висловили свої зауваження-побажання – газони та вази для квітів, лавки, яскравіші фотографії, використання патріотичної та військової символіки на надгробках. Інші запропонували перенести поховання з Рівнянського кладовища як такого, що не відповідає ні історико-культурній цінності, ні територіальному розташуванню, на меморіальний комплекс «Фортечні Вали».

«Мій син у числі тих, кого ховали першими. Тоді не йшла мова ні про Вали, ні про Рівнянське кладовище, тому він похований на Далекосхідному, – розповідає Алла Кондакова. – Вважаю, що мій син військовий, а не цивільний, тому заслуговує на більше – на пам’ять. Я та ще декілька сімей підтримуємо ідею, що наші захисники мають залишитися в історії, тому їх варто перенести на Вали. Олена Степанок уже готує пакет документів на міністерство, аби отримати на це дозвіл».

Олена Валентинівна, дружина загиблого Володимира Степанка, не збирається відмовлятися від свого задуму, незважаючи на те, що місцеві чиновники не чують її аргументів і прохань.

«По-перше, наші захисники мають право на достойну пам’ять. По-друге, навіть сьогоднішню презентацію проекту «Алеї Слави» провели неправильно. Людям треба було показати декілька проектів алеї та надгробків, щоб було з чого вибирати», – коментує ситуацію Олена Степанок.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*