Важливо

Кіровоградці згадали ціну перемоги

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Учора в Кіровограді відбулося засідання обласної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, під час якого кіровоградці озвучили страшну статистику про людські втрати Кіровоградщини і України.

Зокрема, на війну з нашої області пішло понад 189 тис. мешканців – здорових, повних енергії, здатних осилити будь-яку роботу. З них до рідних домівок не повернулися понад 92 тис., на 44 тис. з яких прийшли повідомлення, що вони вважаються зниклими безвісти. У жорстоких оборонних боях, що точилися на теренах області улітку трагічного 1941-го року та під час вигнання окупантів з осені 1943 по весну 1944 років, загинули в боях, померли від ран в шпиталях понад 150 тис. чоловік. Серед них і закатовані та виснажені голодом та хворобами у влаштованих гітлерівцями таборах для військовополонених. Вони поховані у 567 братських могилах та багатьох поодиноких могилах. Відомі імена 60 тис. загиблих воїнів.

Понад 90 тис. воїнів лежать у кіровоградській землі безіменними. Їхні родичі, вже внуки-правнуки, маючи часто на руках лише похоронки, так і не знають до сьогодні, де ж могили їх батька, діда, брата чи сина. Матері довгі роки продовжували жити, чіпляючись за кожну секунду, за кожну мить, в сподіванні на те, що завтра, післязавтра, через тиждень або через місяць, а може, через рік, десять років хтось прийде і скаже: “Ми знайшли могилу вашого сина”.

На жаль, не усі загиблі увічнені на плитах братських могил. До комісії надходить багато звернень з проханням знайти, увічнити пам’ять загиблого родича. За наявними на сьогодні даними, в області не увічнено 1964 воїнів. З них 298 вихідців з Кіровоградщини. Як приклад, відповідальний секретар комісії Павло Фещенко навів звернення з Грузії онуки загиблого під Новгородкою 5 січня 1944 року гвардії червоноармійця Степан Пап’яна, яка просить повідомити про місце поховання воїна та увічнити його пам’ять на братській могилі. Згідно одних архівних документів, С. Пап’ян був похований на висоті 159,9 під Новгородкою, а за іншими – у братській могилі у с. Спасове Новгородківського району, де у списках похованих не значиться. Пошуковцями ж встановлено, що воїн все-таки був похований на зазначеній висоті і його останки разом з останками загиблих однополчан у грудні 2010 року були перепоховані як безіменні герої на Фортечних Валах у Кіровограді. До Дня Перемоги прізвище С. Пап’яна буде вибито на гранітній плиті.

Багато братських могил вимагають капітального ремонту, особливо у віддалених від центрів територіальних громад населених пунктах. Комісія вирішила перевірити стан братських могил, пам’ятників та пам’ятних знаків з увічнення жертв війни.

Василь Даценко для Першої електронної газети.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*