Відеоопитування Першої електронної на тему: “Чи варто відзначати 23 лютого День захисника Вітчизни?”
Нагадаємо, що згідно Указу Президента День захисника України відзначається щорічно 14 жовтня.
День захисника Вітчизни — свято, що відзначається 23 лютого в деяких країнах колишнього СРСР. Встановлене в 1922 р., як «День Червоної Армії і Флоту». З 1949 до 1993 рр. носило назву «День Радянської Армії і Військово-Морського флоту». Після розпаду СРСР, свято продовжують відзначати у деяких країнах СНД. Україна до їх переліку не входить.
Історична довідка:
20 січня (2 лютого) 1918 року в офіційному органі уряду більшовиків було опубліковано декрет Ради народних комісарів СРСРпро створення Робітничо-Селянської Червоної Армії.
18 лютого 1918 р. німецькі та австро-угорські війська оголосили про припинення перемир’я і почали наступ по всьому Східному фронту. Як зазначає історик Юрій Фельштинський, відносно невеликі німецькі загони просувалися, майже не зустрічаючи опору: «Через те, що панувала у більшовиків паніка і чутки про наближення міфічних німецьких військ, міста і станції залишалися без бою ще до прибуття супротивника. Двінськ, наприклад, був узятий німецьким загоном з 60-100 чоловік. Псков був зайнятий невеликим загоном німців, які приїхали на мотоциклах». Швидкість просування німців доходила до 50 км на добу. Німці протягом першого ж тижня наступу зайняли Мінськ, Полоцьк, Псков, Ревель.
Надії більшовиків на зведені червоноармійські частини і «пролетарську» Червону Гвардію не виправдалися. За спогадами Антонова-Овсієнка, «Зведені загони в значній частині виявилися недієздатні, дали великий відсоток дезертирства, непослуху. Загони Червоної Гвардії виявили загалом слабку витривалість, погану маневреність і боєздатність». Дізнавшись про мобілізацію Червоної Гвардії і підготовлюване перетворення її в Червону Армію, багато петроградських червоногвардійців поспішили здати зброю і розійтися по домівках.
У статті «Важкий, але необхідний урок», опублікованій в «Правді» 25 лютого, Ленін так характеризував ситуацію тих днів: “Болісно-ганебні повідомлення про відмову полків зберігати позиції, про відмову захищати навіть нарвську лінію, про невиконання наказу знищити все і вся при відступі; не говоримо вже про втечу, хаос, безрукість, безпорадність, нехлюйство (…) У Радянській республіці немає армії”.
Історію перетворення 23 лютого на святковий день і про те, як більшовики приховали ганебну поразку Червоної Армії за вигаданою перемогою, читайте у статті першої електронної газети “Історія свята 23 лютого: як більшовики вигадали перемогу Червоної Армії“.