Важливо

Кіровоградська школа перетворилась на фабрику благодійності (ФОТО)

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

На шкільних партах у кабінеті трудового навчання НВО №20 у Кіровограді, на яких десятиліттями робили тільки орігамі та аплікації, тепер широко розкладені гори сірників та флісових викройок. Школа перетворилась на справжню фабрику виробництва речей для захисників АТО.

Із порогу кабінету трудового навчання №114 відчутно аромат плавленого воску. З-за шафи виглядає заклопотана Олена Горобець і, привітавшись, попереджає: «У нас тут робота у розпалі».

Швидко проводить мене через кабінет у маленьку комірку, не вдаючись у подробиці, знайомить із робочим процесом, а потім квапливо додає: «А давайте я Вас познайомлю із нашими чоловіками, а потім повернетесь до нас?».

Через кілька класів ми заходимо до кабінету, де трудяться двоє восьмикласників, роботу контролює молодий учитель. Андрій Олексійович проводить до столу, на якому обережно складені дивні фігурки. Юні майстри, Ярослав та Ілля, розповідають, що з цих фігурок сконструюють маленькі «пічки»: «Це ми для солдатів наших робимо. Вони зможуть нагріти собі води для чаю або ж просто зігрітись».

Поки я спілкувалась із школярами, Андрій Олексійович дістав із камуфляжного чохла зразок міні-пічки: маленьку залізну коробку, яка відкривається із двох сторін, а в ній – десяток запарафінених сірників у пакетику та три шматочки сухого спирту. «Взагалі в комплекті йде 4 таблетки сухого спирту, але ми тестували цей диво-пристрій на надійність та ефективність. Тому у зразку лишилось три шматочки,» – розповів учитель.

Міні-пічки виготовляє визначена група хлопців із різних класів. «Повним класом важко робити таку роботу, адже неможливо все проконтролювати, а робота клопітка і відповідальна. Тому ось є кілька хлопців, як зараз Ярослав та Ілля. Я їх навчив і вони уже повноцінно працюють. Відучора ми ось нарізали заготовки, які стануть дном біля майже 40 пічок.»

Виробництво міні-пічок старшокласники з наставником поставили на конвеєр – навчились робити швидко і масово. Заготовок нарізають відразу на близько 50 пічок. Тому часу це займає порівняно не багато – 5 штук за дві години (час для нарізки та складання). З грудня юні майстри зробили більше 150 екземплярів. Ці пічки уже зігрівають наших героїв у зоні АТО. Як розповідає Андрій Олексійович, спочатку вони виготовляли міні-пічки «наосліп», адже не знали чи будуть вони потрібні. Але з часом волонтери почали звертатись із проханням робити побільше диво-пристроїв для обігріву, адже нашим військовим вони подобаються.
«До того ж перевагою такого пристрою є те, що тепло виділяється під час горіння сухого спирту, і тому немає диму. Тож особливо корисними міні-пічки є для розвідки або ж і просто, коли повітря вологе і сухого матеріалу для обігріву не знайти», – каже вчитель.

«Робити ці пічки не складно. Якби кожна школа міста зробила хоча б по 50 штук, то чи не усю армію забезпечили б. Ми передавали креслення, але ніхто не взявся це робити, – жаліється Андрій Олексійович. – Одна школа тільки зробила близько десятка, але не знаю навіть чи передали їх військовим.»

Найдорожчий матеріал, який потрібен для пічок – жерсть не тонше 0,6 мм. Один лист коштує близько 150 гривень, і з нього можна зробити більше 50 штук.

Сірники, які йдуть в комплекті з пічкою, «крутять» дівчата у сусідньому класі. Виготовлення запарафінених сірників теж не досить затратне: сірники, вата, парафін.

До того ж 20 кг парафіну школа отримала від фірми-виробника безкоштовно. У пошуках матеріалу Олена Валеріївна телефонувала у багато підприємств, але вони відмовлялись відправляти партію менше ста кілограм. «Працівник однієї з харківських фірм, дізнавшись, що парафін буде використано для допомоги солдатам, домовився із керівництвом, щоб вантаж нам відправили абсолютно безкоштовно. Взамін ми тільки надіслали їм лист-подяку за благодійний внесок для звітності», – розповідає вчителька.

Цим матеріалом майстри крутять сірники майже два місяці. Окрім того парафіном ділились із іншим школами. та виготовляли свічки-грілки.

Із обрізок тканини майстри шиють чохли для міні-пічок, щоб їх було зручно носити з собою та у середину не потрапляла волога. Тканину для чохлів теж віддають безкоштовно магазини тканини. А сухий спирт надіслали із міста Рівне. 50 пачок підприємець віддав по собівартості.

Поки що матеріали для роботи є, але ресурси вичерпні. Тож вчителі-волонтери просять кіровоградців приносити доступні їм матеріали у НВО №20 (пр. Перемоги, 16).

Про інші волонтерські справи НВО №20 читайте у наступних матеріалах Першої електронної.

Ольга Ткаченко, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*