У сучасному розумінні центрального майдану біля органу влади в Єлисаветграді не було. Певним чином цю функцію виконував майдан біля Успенського собору. Другим помітним громадським місцем був Палацовий (Кавалерійський) плац, оточений бульваром.
У «Географічно-статистичному словнику Семенова-Тяньшанського» від 1865 року читаємо, що бульвар складався із трьох алей білих акацій та тополь.
Бульвар із плацом займали частину сучасного Ковалівського парку, прилеглу до Палацової («Дворцової») вулиці. Вони були місцем і для верхової їзди та урочистостей, і слугували оазою для відпочинку городян.
1888 року художник, викладач реального училища (при якому заснував безкоштовні вечірні рисувальні класи для всіх бажаючих) оформив тут декорації та емблематичні щити. А в Одесі замовили феєрверк до приїзду Олександра III. Проте «вірнопіддане» намагання назвати згодом плац миколаївським, до 100-річчя з дня народження царя, не пройшло.
Олександр Шульгин, який провів п’ять дитячих років у нашому місті, згадував: «Ходили ми, особливо, в останні роки, коли жили в дуже просторому помешканні на Дворянській вулиці, до своєрідного парку, де був великий простір (полігон), на якому робили свої вправи на конях юнкери. Я дуже любив коней, і це була для мене велика радість».
На початку XX століття саме з плацу вирушили колони учнів у свято деревонасадження дерев до Озерної балки. Тут було влаштовано циклодром для велосипедистів і проведено, напевне – першу в місті футбольну гру, у якій команда реального училища перемогла учнів комерційного училища з рахунком 6:0.
В описі міста на 1913 рік читаємо: «Палацовий бульвар або, так званий, Ковалівський знаходиться в віданні інженерного відомства. До літніх канікул вранці на плацу проводять навчання юнкерів кавалерійського училища. Слугує також для гуляння обивателів. Про бульвар мало турбуються і він дуже запилений». Комісія керівників середніх навчальних закладів просила міську владу виділити місце для облаштування гімнастичних занять, облаштування майдану для ігор і прогулянок дітей, оскільки існуючі сади, сквери, кавалерійський плац не підходили для цього. Зокрема, останній, як писав директор реального училища Я. Кобець, як місце для дитячих ігор, знаходився в антисанітарному стані. Розпушена копитами коней земля перетворювалася в багно або пил, залежно від погоди.
Але пройде кілька років і плац стане майданом мітингів, епіцентром політичних подій…
Сергій ШЕВЧЕНКО для Першої електронної газети.