Ухвалена 27 березня ц.р. Генеральною Асамблеєю ООН резолюція «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262) підтверджує територіальну цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів і закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яких змін статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Попри рекомендаційний характер, резолюція стала важливим політико-правовим документом, спрямованим на запобігання визнання міжнародною спільнотою анексії Кримського півострова та слугуватиме країнам-членам ООН дорожньою картою з утримання від дій чи кроків, які можна було б тлумачити як визнання будь-якої зміни статусу тимчасово окупованого Криму. Це, зокрема, стосується іноземних суден, що продовжують здійснювати незаконні заходи до кримських портів.
На території тимчасово окупованого Криму розміщується п’ять морських торговельних портів – у Керчі, Севастополі, Ялті, Євпаторії та Феодосії.Резолюція ООН від 27 березня ц.р. спонукала компанії-оператори круїзів по Чорному морю переглядати карту свої маршрутів. У той же час, низка судновласників ряду іноземних країн продовжували ігнорувати зазначені вимоги.
Це в свою чергу дало можливість Україні для запровадження нормативно-правових інструментів з метою захисту своїх національних інтересів.
Так, з прийняттям Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (набув чинності 27 квітня ц.р.), Кримінальний кодекс України було доповнено статтею, якою порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї класифікується як злочин, що передбачає кримінальну відповідальність із конфіскацією транспортного засобу.
Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів.
Та попри обмежувальні заходи української влади,іноземні судна продовжували заходити в основні порти Криму – Керч, Феодосію, Євпаторію, Севастополь, Ялту для забезпечення перевезення зернових культур, нафтопродуктів, автотранспорту, металобрухту тощо. Також необхідно зазначити, що російська сторона для забезпечення потреб угруповання ЗС РФ військ на тимчасово окупованій території Криму (доставка особового складу, продуктів харчування, озброєння та військової техніки), використовує торговельні судна і пороми.
З огляду на такий розвиток ситуації, з 15 липня ц.р. Україна закрила для міжнародного судноплавства морські порти в Євпаторії, Керчі, Феодосії, Севастополі та Ялті (наказ Міністерства інфраструктури України№ 255). Відповідну інформацію було направлено до секретаріату Міжнародної морської організації (IМО), членам цієї організації, а також представникам іноземних компаній, які акредитовані при ІМО.
Водночас Міністерство закордонних справ України надіслало МЗС РФ ноту, в якій зазначило, що дії російської сторони є грубим порушенням суверенітету України таміжнародно-правових зобов’язань, визначених положеннями Конвенції ООН з морського права (1982 р.), Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (1974 р.), Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів (2002 р.).
Крім того, виконавчим регламентом Ради ЄС № 810/2014
від 25 липня 2014 року з імплементації регламенту № 269/2014 передбачено обмежувальні заходи щодо переліку фізичних і юридичних осіб у зв’язку з діями, що підривають або створюють загрозу територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.
Отже, заходи суден під іноземним прапором до закритих морських портів на території тимчасово окупованого Криму та м. Севастополя українською стороною розглядатиметься як порушення норм міжнародного права та дії, що підривають суверенітет України, а також є порушенням українського законодавства, що тягне за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі й кримінальну.
Наразі Україна має набір правових інструментів для захисту своїх інтересів, включаючи арешт суден, що порушують режим окупованої території, в українському порту чи будь-якому іншому порту в світі відповідно до вимог міжнародного морського права. Крім того, Україна може домогтися заборони заходу суден в порти Криму з використанням інструментів, які передбачені Міжнародним кодексом з охорони суден і портових засобів.
Незважаючи на зазначене вище, значна кількість іноземних суден продовжує заходити в кримські порти, проте реальні дії з боку української сторони щодо штрафних санкцій або арешту майна порушників наразі відсутні. У той же час, за даними неурядової організації «Майдан закордонних справ» і порталу BlackSeaNews, які започаткували моніторинговий проект «Чорний список» з відстеження компаній і фізичних осіб, які порушують міжнародне й українське законодавство щодо тимчасово окупованої території України, за період анексії Криму було зафіксовано 117 суден-порушників з різних країн. Лідером у «чорному списку» порушників правового режиму тимчасово окупованої території України є Росія, за нею слідують Туреччина, Румунія, Греція, ФРН.
Упродовж травня-жовтня ц.р. у кримські порти заходили судна під прапорами понад 20 країн, зокрема: РФ, Туреччини, ФРН, Греції, Румунії, Італії, Болгарії, Мальти, Кореї, Сінгапуру, Молдови, Португалії, Панами, Палау, Сент Кітс та Невісу, островів Кука, Маршалових островів, Белізу , Сьєра-Леоне, Того.
У жовтні ц.р. керівництво «Майдану закордонних справ»звернулося з листом до дипломатичних установ Туреччини, Румунії, Греції та ФРН, профільних інституцій ЄС, Центра інформації та документації НАТО, а також Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ і Міністерства інфраструктури України, в якому висловив занепокоєння діями, що здійснювалися судновласниками країн-членів ЄС та НАТО з надання послуг із переведення пасажирів та вантажів у порти (з портів), розташованих на території тимчасово окупованого Криму. Водночас «Майдан закордонних справ»закликав їх відреагувати на факти порушення резолюції Генеральної Асамблеї ООН, законодавства України та регламентів Європейського Союзу, оскільки такі дії можуть бути розцінені як пряма підтримка окупації та анексії Криму. Необхідно зазначити, що завдяки діям громадських організацій були припинені спроби заходження в кримські порти понад 40 іноземних суден.
Отже, незважаючи на заборону міжнародних транспортних організацій і загрозу санкцій, іноземні судна ряду країн продовжують здійснювати заходи в кримські порти на тимчасово окупованій території України, що є грубим порушенням українського чинного законодавства.
Враховуючи триваючу військову агресію РФ на сході України, складну фінансово-економічну ситуацію в нашій країні і відсутність чіткої стратегії щодо тимчасово окупованій АР Крим, українська влада демонструє принципову позицію про невизнання анексії Кримського півострова і повернення його до складу України.
На сьогодні одним з реальних і дієвих кроків такої стратегії є економічна і транспортна блокада півострова з активним використанням міжнародного та національного законодавства, посилення міжнародної ізоляції анексованого Криму, що завдає певні економічні та іміджеві втрати РФ.
Одне з головних завдань правоохоронної системи України (розвідка, прикордонники, центральна влада) – задіяти всі можливі заходи щодо документування порушень законодавства України, постійно реагувати на такі порушення, а також формувати необхідну доказову базу для позовів до міжнародних судових інстанцій про накладення штрафів на порушників і арешту їх майна.
У той же час Міністерство закордонних справ України продовжує в постійному режимі інформувати Міжнародну морську організацію і світову громадськість про порушення у зв’язку з використанням закритих українських портів, а також направляє звернення України до дипломатичних установ країн-порушників для відповідного реагування.
ІАЦ РНБО