Генеральний директор Корпорації «XXI століття» Лариса Онул та Наталія Рибак надали свої коментарі стосовно інформації, яка містилась в розісланих кільком редакціям кіровоградських ЗМІ листах.
Їхні коментарі містяться в інформації корпорації, адресованій Першій електронній.
Наталія Рибак (її ім’я зазначалося в якості адресанта):
«Ви що? Я вже півтора роки не працюю бухгалтером на згаданому в листах підприємстві і просто не маю доступу до такої інформації. До цього листа я не маю жодного відношення, це просто якась фікція».
Лариса Онул:
«Нічого дивного я в цьому не бачу! На фоні тих подій, які щодня відбуваються на наших підприємствах, такий «хід» викликає лише посмішку. Це є ще одним підтвердженням недалекості тих, хто «замовляє» безглузді провокації. В даному випадку я вбачаю всі підстави для того, щоб в цю ситуацію втрутились правоохоронні органи, так як в першу чергу «замовники» підставляють та наражають на небезпеку пересічних громадян та працівників певних служб. Розпочати їм необхідно з перевірки тих заяв і скарг, які складаються від неіснуючих громадян – так званих «віртуальних» звернень, на підставі яких оформлюються документи для проведення позапланових перевірок наших підприємств. Що стосується Наталії Рибак, то в даному випадку не я повинна коментувати розсилку до ЗМІ інформації про підприємства, а знову ж таки правоохоронні органи. Насамперед, пані Наталія не мала доступу до такого кола інформації, так як більшість її підпадає під критерії комерційної таємниці. Якщо я не помиляюсь, то подібні дії з боку «невстановлених правоохоронними органами» осіб підпадають під дію Кримінального кодексу України. Тому, не вдаючись до більш серйозних коментарів, зауважую на невідповідності фактам інформації, яка висвітлюється більшістю провладних ЗМІ. Наприкінці, ще раз хочу наголосити: листи – черговий фарс влади, привід для дискредитації однієї з найсильніших опозиційних сил. Влада відчуває реальну загрозу з нашого боку для свого режиму. Тому намагається різними провокаціями та брудними методами нейтралізувати своїх опонентів. А висновок в даному випадку один, – у сьогоденної влади немаємайбутнього та вона його й не варта».