Важливо

Хто такий Пауль-Нелькен Сантьяго, який загинув за Кіровоградщину? (частина 3)

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Дуже несподівані й абсолютно непередбачувані повороти можуть мати людські долі в цьому світі. Особливо часто вони трапляються в часи загальносвітових катаклізмів. Пропонуємо Вашій увазі публікацію історика-краєзнавця Сергія Даценка «Хто такий Пауль-Нелькен Сантьяго, який загинув за Кіровоградщину?». Це – саме той випадок.

Свої історичні екскурси науковець обґрунтовує незаперечними документами та реальними подіями, що мали місце на території рідного краю. Продовження. Початок читайте тут: (частина 1); (частина 2).

На початку 1947 року Маргарита Нелькен запланувала поїздку з лекціями до США і країн Європи, а тому звернулася в американське посольство у Мексиці для оформлення візи. Там її піддали справжньому допиту, цікавлячись, чому вона послала сина битися на боці більшовиків і чи не збирається зробити поїздку в Радянський Союз.

У ту зарубіжну поїздку Нелькен вирушила тільки в 1948 році, сподіваючись ненадовго перервати своє ділове турне й відвідати могилу сина на Україні. Але від цього плану довелося відмовитися, напевно, не без втручання керівництва радянської розвідки. Як пізніше Нелькен пояснювала, було б божевіллям в умовах «холодної війни» відправлятися за «залізну завісу». Бо ж підозрілість американців отримала б підтвердження: могила сина у Митрофанівці – тільки привід, фактично ж Нелькен поїхала в СРСР за підривними і шпигунськими інструкціями. Це не могло не позначитися на благополуччі сім’ї, в якій тільки Маргарита була годувальницею зі стабільним заробітком. Її могли б звільнити з викладацької роботи, вона б втратила авторські колонки у провідних мексиканських газетах.

А тут ще й пролунало відлуння її участі у замаху на Троцького. До Нелькен звернулася подруга Рамона Меркадера Рокель, яка заявила, що «про історію з Рамоном можуть дізнатися відповідні органи Мексики», тому що чомусь затримуються гроші на утримання в’язня, у звязку з цією справою може постраждати і Нелькен. «Амор» негайно звернулася до радянського посла, який запевнив її, що він не в курсі справи, але обіцяв навести довідки в Москві.

Через день надійшло розпорядження Центру: «Заспокоїти «Амор», вона повинна знати, що ми регулярно допомагаємо «Гному» (Меркадеру), і якщо часом є якісь затримки, то в силу обставин, які ми не можемо контролювати. Для всієї цієї справи краще, якщо його учасники будуть вести себе спокійніше і стриманіше». Цим було підкреслено, що «Амор» як агент радянської розвідки себе вичерпала. Це сталося у серпні 1950 року. На могилі свого сина вона так і не побувала, померла 1968 року у далекій від Іспанії Мексиці.

Рамон Меркадер повністю відбув 20-річний термін покарання за вбивство Троцького, вийшов на свободу 6 травня 1960 года, таємно був переправлений на Кубу, а звідти також таємно переправлений теплоходом до СРСР, потім знову повернувся на Кубу. Був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Помер у 1978 році у 65 років від невиліковної хвороби. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі як Рамон Іванович Лопес.

Батьківщина убитого ним Троцького знаходиться за півсотні кілометрів від могили, де покоїться син Маргарити Нелькен, який загинув у бою за Україну. Невідомо, чи думав у свої останні хвилини життя Троцький про свою малу батьківщину на Бобринеччині, але здається, що іспанський юнак Сантьяго-Пауль Нельке того січневого ранку 5 січня 1944 року, коли розпочалася Кіровоградська наступальна операція, падаючи від смертельної кулі чи осколка снаряда на кіровоградську землю, щось прошепотів змертвілими губами іспанською мовою…

Василь Даценко, історик-краєзнавець, для Першої електронної газети.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*