Важливо

Козацькі витоки Кіровограда (частина 3)

Продовжуємо цикл публікацій історика і краєзнавець Сергія Шевченка «Коріння нашого родоводу». Свої дослідження науковець обґрунтовує реальними подіями, незаперечними фактами та, часто, історичними артефактами, знайденими ним та колегами-істориками на території рідного краю. Сподіваємося, що ці важливі й цікаві дослідження знайдуть своїх читачів і поціновувачів, адже без історії немає майбутнього.

Продовження. Початок читайте тут: (частина 1) , (частина 2)

Ковалівка, Балка, Кущівка?

1997 року кіровоградські історики Павло Босий та Петро Кизименко писали: “Існує вельми ймовірна гіпотеза, що саме від козацьких зимівників виникли поселення Ковалівка та Балка…”. Ми схильні згодитися з версією тодішніх директора й наукового співробітника обласного краєзнавчого музею. Адже про більш давнє коріння, порівняно з Єлисаветградом, може свідчити українська назва передмістя (якби вона виникла після фортеці чи за Єлисаветграда, то була б Кузнецовкою). Тож походить вона, можливо, з козацьких часів, коли тут, у зручному місці біля річки, міг осісти перший коваль (ковалі). І зустрічав тоді передзвін металу запорожців, гайдамаків, гетьманців, які переїжджали Інгул на баских степових конях, зупиняючись підкувати їх та перепочити. Могли вони тут, очевидно, і замовити, нагострити зброю для захисту рідної землі від агресивних зайд.

У 1770-х роках біля Ковалівки, яка мала до 50 будинків, у російськомовних документах фіксувалися знову ж таки українські назви Кринична балка і Криничний хутір (також до 50 будинків), що теж має свідчити про їхнє давніше походження, ніж фортеця св. Єлисавети із сусідніми переселенцями (інакше був би Колодязний хутір). 1774 року академік Йоган Гільденштедт занотував у щоденнику своєї подорожі, що на цвинтарі поблизу Криничної балки планувалося спорудити церкву.

1841 року дослідник історії міста Григорій Соколов писав, що мешканці Ковалівки переважно займалися перевезенням та чумацтвом (можливо, традиційно, з доєлисаветградських часів?), мали рогату худобу та коней. В укладеному П. Семеновим-Тяншанським географічно-статистичному словнику Російської імперії 1865 року Ковалівка називається кращим передмістям Єлисаветграда, яке суперничало “своїми спорудами із Перспективною вулицею, тут знаходиться багато будинків навколишніх поміщиків”.

Історик Ю. Матівос вважає козацьким поселенням Кущівку, пов’язуючи цю назву з Кущівським куренем Запорізької Січі.

Сергій ШЕВЧЕНКО для Першої електронної.

(Далі буде).

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*