Яна Хачатурова: «Участь у конкурсі допомогла мені розставити пріоритети у житті!»

З 21 по 27 квітня на о. Родос, у Греції відбувся фінал національного конкурсу краси і талантів «Королева України 2014». У фінал потрапили 18 дівчат з усієї України. Корону та титул переможниці отримала 20-річна коломиянка Марія Остап’юк. Кіровоградську область представляла Яна Хачатурова. Перша електронна вирішила розпитати красуню про те, як проходив конкурс.

– Яно, ти не завоювала титулів і не стала переможницею. Чим був корисним цей конкурс для тебе особисто?

– Участь у конкурсі допомогла мені розставити пріоритети у житті. Я остаточно вирішила, що не готова кардинально змінювати своє життя і з головою поринати у модельний світ. Навіть відмовилась від контракту, який запропонував мені після конкурсу один із закордонних дизайнерів. Мене повністю влаштовує моє нинішнє життя. Я люблю своє місто і щоразу переконуюсь в цьому ще більше.

– Чи була конкуренція між «Королевами»? Чи вдалось з кимось з дівчати потоваришувати?

– Сукні не різали, підніжки не ставили. Все обмежувались словесними перепалками. Я спілкувалась майже з усіма учасницями. Та найближчими для мене були дівчата з Вінниці, Чернігова, Києва, Миколаєва і моя сусідка по кімнаті – дівчина з Луганська.

– Чи вплинула ситуація в Україні на склад учасниць? Чи були представниці з Криму?

– Була лише одна учасниця із Сімферополя. Решта її колег не змогли приїхати, тому що їм не відкрили візу.
Цій дівчинці 16 років. Досить приємна людина. Під час спілкування у нас з нею не виникало бар’єру. Для неї Крим – це Україна. Ніби нічого й не змінилося. А взагалі політичні теми ми намагалися не підіймати, хоча кожна з нас перебуваючи там, в переживала за країну.

– Чи була можливість поспілкуватися з журі?

– З журі під час конкурсу ми майже не спілкувались, за виключенням Ольги Сумської та Даші Малахової, які проводили у нас майстер-класи. Ольга Сумської сказала, що Кіровоградщина для неї – це її батьківщина. Її батько В’ячеслав Сумський народився в селі Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області.

– Яку розважальну програму вам запропонували на острові Родос?

– В рамках конкурсу були організовані екскурсії: нас водили старовинними фортецями. Захоплювало величність того, що бачили. Особливо мило виглядали квіти у старовинних кам’яних стінах. Показували нам і місце розміщення Колосу Родоського. (Величезної статуї грецького бога Сонця Геліоса. Статуя вважалася одним із Семи Чудес Античного Світу: за час свого існування була вона найвищою статуєю світу). Проте, як виявляється, справжнє його місце розташування безпосередньо у фортеці, а не там, де всі звикли його уявляти. Одним з міфів є такий, що статую бога вивезли турки на 19 верблюдах. Але як це було насправді підтвердити ніхто не може.


– Чим відрізняється острівна частина Греції від материкової?

– Острів має відмінності від культурі Греції в цілому. Темп життя ніби уповільнюється, ніхто нікуди не поспішає. Народ обожнює каву і мені здалось що свою роботу вони роблять з задоволенням. Під розпорядок дня туристів підлаштована робота магазинів: відкриваються вони о 10.00 і працюють до 13:00, потім до 17:00 – обідня перерва і закриваються магазини о 22.00, працюють без вихідних. Природа дуже схожа на кримську, клімат м’який. Майже на всіх будинках встановлені сонячні батареї.
Ціни порівняно з нашими значно вищі.

– Гречанки, справді, такі красиві, як малювали їх на картинах великі художники?

– Грецькі стюардеси підтвердили статус легендарних красунь. Вони були схожими одна на одну, наче з картинки.

– Які поради ти хотіла б дати дівчині, що представлятиме Кіровоградщину на «Королеві України 2015»?

– Я готова поділитись досвідом, секретами. Головна моя порада: мати титанічне терпіння.
Думаю мені вдалось гарно представити Кіровоград, тому хочу, щоб і в моєї наступниці все вийшло.

– Хто допомагав тобі у підготовці до конкурсу?

– У підготовці до конкурсу допомагала мені велика кількість людей. За що я дуже їм вдячна! Хочу подякувати громадській організації «Спільна дія» та Піщанобрідській загальноосвітній спеціальній школі-інтернату Добровеличківського району. Без них я не змогла б реалізувати свій еко-проект. Також діти допомогли у підготовці українського костюму. А «Спільна дія» дала мені поради, які обов’язково знадобляться в майбутньому житті.

Ольга Ткаченко, спеціально для Першої електронної

фото – Яни Хачатурової

Поширити:

Залишити коментар:

коментар