Важливо

Григорій Клочек: «Без реалізації національної ідеї блага на українській землі ніколи не буде»

Продовжуючи серію інтерв’ю з представниками інтелігенції, духовенства, політологами та іншими. «Перша електронна газета» нещодавно поспілкувалася із Григорієм Клочеком, доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. 

– Григорій Дмитрович, чи є щось подібне між Україною 2014 і 1917 років?

– Україна тоді і зараз збуджена, як пише Шевченко: «… в огні її, окраденую, збудять». І дійсно у 1917 році український народ був окрадений після нещадного нищення. Варто згадати, що у ті часи українці були не те, що братом слов’ян, як часто згодом говорили в Радянському Союзі, а найменшим народом. Механізм Російської імперії був налаштований взагалі знищити поняття «українства», а натомість мали стати малоросами. Однак, наш народ, як нація, вижив. Багато в чому завдяки українському селу.
А от поразка першої національної держави Української Народної Республіки полягає у недостатній організованості національно свідомої еліти. Це загострено розумів наш земляк Євген Маланюк і саме на цьому він неодноразово наголошував. Адже Михайло Грушевський і Володимир Винниченко фактично через помилкові рішення ослабили боєздатність українсько-повстанської армії. І коли Муравйов, за наказом Леніна, пішов на Київ, проти цієї озвірілої матросні виступили юнаки, учні старших класів гімназій. Я маю на увазі трагедію під Крутами.
У ті часи це була не єдина героїчна спроба захистити свою національну гідність і новостворену державу. Яскравим прикладом цього є Холодноярівська республіка. Про яку ми довідалися лише у перші роки Незалежності України. На жаль, наші письменники, кінематографісти не змогли цей багатющий матеріал гідно використати. Хоча, декотрі досягнення у цьому є. У першу чергу я маю на увазі роман Василя Шкляра «Залишенець» та деякі інші речі. Пригадуючи цю самопроголошену республіку не можна не згадати пророчість слів Тараса Шевченка у творі «Холодний Яр», який був написаний у 1847 році: «І повіє огонь новий з Холодного Яру».
Різниця між цими революціями звичайно є.

_________________________________________________________________________

Люди повстали проти бандитської влади і це прекрасно розуміють всі свідомі українці. Але питання у тому, чому це на двадцять третьому році незалежності виникла потреба у революції? Чому у нас з’явилася бандитська влада? Головна причина та, що і в 1917 році. Наша окраденість та національна несвідомість. 

_________________________________________________________________________

Люди повстали проти бандитської влади і це прекрасно розуміють всі свідомі українці. Але питання у тому, чому це на двадцять третьому році незалежності виникла потреба у революції? Чому у нас з’явилася бандитська влада? Головна причина та, що і в 1917 році. Наша окраденість та національна несвідомість. Коли прийшов до влади Янукович, більшість людей розуміла, що цьому президенту та його оточенню глибоко чужі національні інтереси. У їхніх планах було завоювати Україну, як територію, яку можна безкарно грабувати. Тому і виголошувалися певні димові завіси, типу, прийдемо до влади відразу  відбудеться покращення, буде розвиватися середній бізнес, податки відмінять на багато років і багато всякої іншої брехні. І чесно кажучи, всі роки незалежності на голови наших співвітчизників з рупорів телевізійних екранів щоденно, щохвилинно викидалися мегатонни страхітливої брехні. При чому ця брехня, якщо проаналізувати її, була побудована на тонких технологіях завдання яких полягало у тому, щоб нівелювати потяг українців до національної ідеї та зробити вплив на природні національні інстинкти. Та все ж таки українство виживало. Більше того набуло нового потенціалу, який власне і вибухнув у час революції, якій поки що не дали назву. Умовно її називають революцією гідності. Її характер – не виявлено та не проаналізовано. Адже вона ще не завершилася. Але для мене немає сумніву, що це революція у своїй основі є національною. Це пробудження національного інстинкту, який як відомо, є інстинктом самозбереження.

_________________________________________________________________________

Три місяці революції – це багато часу. Маса людей зрозуміла, що вони хочуть іншу державу. Зараз дуже важливо пояснити народу, якою має бути країна. У тому числі економіка, суди, прокуратура, чиновники. 

_________________________________________________________________________

– На вашу думку, чи вдасться сучасній державі оминути помилок минулого?

– Усіх помилок не уникнути. Але багато  вдасться зробити. Формується таке поняття – ідеї майдану. Їх бажано якомога швидше визначити і увиразнити. Над сучасною елітою, яка є при владі, стоїть контролюючий фантом пам’яті про «Небесну сотню». Три місяці революції – це багато часу. Маса людей зрозуміла, що вони хочуть іншу державу. Зараз дуже важливо пояснити народу, якою має бути країна. У тому числі економіка, суди, прокуратура, чиновники. Буде дуже важко відмовлятися від минулого –  хабарництва, корупції. Багато людей звикли до цього, як до власного способу життя. Ламати його буде дуже непросто. Але необхідно. І важливо нам виробити суспільну ідею майбутньої і прекрасної України, щоб це були не тільки слова, а й якісь конкретні уявлення. Ми хочемо бачити свою державу потужною. Вона на це заслуговує. У неї колосальний економічний потенціал, чудовий народ. Але люди потребують дуже серйозного виховання, яке не так просто дати. На жаль, журналістика останнім часом була у більшості випадків продажною. Дуже мало каналів, друкованої преси та електронних зберегли честь.

Треба розробити безпомильні концепти розвитку кожної галузі. Одні з основних – це економічні, соціальні, освітні, інформаційні. Я зараз задумав дуже велику статтю. Викладу своє бачення розвитку освіти. І не тільки вищої, а й середньої. Адже я маю майже п’ятдесятирічний педагогічний досвід. Оскільки, вчителював у сільській школі, був директором школи, викладачем університету. Ось у цьому напрямку я можу зробити вагомий внесок.


– Ви очікуєте, що новий міністр освіти і науки буде співпрацювати з вами? Чи зараз це не має значення?

– Я знайомий із Сергієм Квітом. І високої думки про нього. Чим зможу, буду йому допомагати. Більше того, вже зараз я йому можу запропонувати концепцію розвитку літературної освіти. Вона у мене розроблена. Помилки у нього будуть. Але це все таки це не той міністр, який освіту перетворив на бізнес і поступово зруйнував цю сферу дуже підступними методами. Я досі не можу збагнути: це був просто непрофесіоналізм чи свідоме руйнування.

– Григорію Дмитровичу, побутує думка, що лідером майдану став сам народ. Чи з’явився політичний лідер зараз, адже, незабаром нам обирати Президента?

– Це покажуть майбутні вибори. Не можу зрозуміти, чому так люблять критикувати опозицію. Це одна із технологій, яку застосовувала ідеологічна служба Януковича, убиваючи у голови, мовляв лідерів немає. А може наш час такий, який цього вже не потребує. Бути першим зараз дуже важко. І до того ж лідер потрібний, коли народ ще не такий досвідчений.
А які можуть бути претензії до опозиції. Яценюк – прекрасний економіст, який ще в тридцять років очолював банк. У складні часи він втримав його. Те, що він комусь не подобається – не аргумент. Мало кому Арсеній Петрович може не симпатизувати. Але це абсолютно нормальна людина. Чим поганий Тягнибок? Енергійний, відстоює національну ідею і правильно робить, без реалізації національної ідеї блага на цій землі ніколи не буде. Кличко міг спокійно жити десь у благополучних країнах. Адже, він знає мови, у нього мільйони на рахунку. Віталій Володимирович абсолютно забезпечена людина, але скільки він витерпів тут. І це не заради багатства, гроші у нього є, а я думаю, заради ідеї. Зараз викидається багато негативу на Юлію Тимошенко, але ж вибачте – це політик номер один зараз у нас. Так у неї були помилки, у неї будуть помилки. Але вона заслуговує, щоб ми її шанували. Юлія Володимирівна могла відчуваючи, що її ось-ось заарештують, виїхати за кордон, але вона цього не зробила. «Обрала» в’язницю. Чому ми не розуміємо таких простих речей? Я б особливо відзначив Юрія Луценка. Щойно з’являється його стаття у електронному виданні і тут тобі відразу коментарі, які його «очорняють», дістаючи всю брудну білизну із минулого. Але ж мислення у нього чудове, скільки патріотизму, яка прекрасна дотепність. І це не від того, що він хоче якісь посади займати. Його болить Україна. Ні, ми маємо чудових лідерів і треба це зрозуміти врешті-решт. Ці люди були у суперскладних обставинах і вони досягли перемог.

_________________________________________________________________________

Чому Росія пішла на Крим? Наша Східна сусідка боїться, щоб у неї не було також Майдану. За всі роки незалежності Росія дуже ревно дивилася на територію України. І намагалася робити все, аби у нас не було благополуччя. Росія не змогла пробачити незалежності нашої країни.

_________________________________________________________________________

Все, що відбувається в Україні – це боротьба за владу чи за принципи?

– Ми вже маємо владу. І вона виконує важку роботу, готується до виборів Президента. Несподіване, а може очікуване вторгнення військ – це окрема тема для розмови. Чому Росія пішла на Крим? Наша Східна сусідка боїться, щоб у неї не було також Майдану. За всі роки незалежності Росія дуже ревно дивилася на територію України. І намагалася робити все, аби у нас не було благополуччя. Росія не змогла пробачити незалежності нашої країни. Тому потрібно якомога швидше від неї відходити. Набирати справжньої самостійності. Але контакти економічні, дипломатичні та інші варто підтримувати. У нас свій шлях! І не заважайте нам! Їм стає страшно, коли вони лише думають, що Україна піде таким шляхом як Польща, Прибалтика. І тоді вся ницість, вся антилюдськість їхньої тоталітарної системи стане очевидна. Нафта та долари закінчуться. Що вони будуть робити далі?

Як ви оцінюєте події у Криму?

– Це дуже складна ситуація. І поки що я не хотів би її коментувати.

_________________________________________________________________________

Україна буде успішною державою. Це залежить і від кожного із нас. Кожному треба розумно, чесно працювати у своїй сфері. І віддаватися своїй роботі на грані можливого.

_________________________________________________________________________

– На вашу, думку чи призведе зміна влади до бажаних якісних змін у державі? Чи це буде ще один період розчарувань?

– Буде розчарування, але буде рух уперед. І в цьому немає сумніву. Україна буде успішною державою. Це залежить і від кожного із нас. Кожному треба розумно, чесно працювати у своїй сфері. І віддаватися своїй роботі на грані можливого.

________________________________________________________________________________________________

Ми винні перед Шевченком. Але хай він нам пробачить тому, що народ був зайнятим іншим. Він виборював свою гідність.

________________________________________________________________________________________________
– Революційні події сталися в час, коли ми святкуємо 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка? На вашу думку, це випадковість чи Боже провидіння?

– Шанування Шевченка ми втратили. У нормальній, благополучній країні, у державі, де немає революції, є динаміка розвитку духовного і матеріального – пошанування такого генія могло бути зовсім інакшим. Ми винні перед Шевченком. Але хай він нам пробачить тому, що народ був зайнятим іншим. Він виборював свою гідність. Я думаю, святом на Майдані, ми спокутуємо свою винну перед Шевченком.

Тетяна Пташник, спеціально для «Першої електронної газети»

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*