Важливо

Кропивницький на Інгулі

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Життя Марка Кропивницького від народження (22 травня 1840 року) і до середини століття проходило у селах Бежбайраках, Катеринівці, Дмитрівці, Олександрівці, Молдовці, Комишуватому. 

На початку 1850-х років його батько, управитель кріпосницьких маєтків Лука Іванович віддав доньку Ганну до школи в Єлисаветград, а сина Марка відвіз в Комишувате (тепер – у складі Компаніївки) до бездітного генерала, поміщика Бутовського, який, дізнавшись про талановитого хлопця, взявся сприяти його навчанню. Кріпосник доручив єлисаветградському кірасиру Бракером віддати Кропивницького до школи міста на Інгулі.

Марко поїхав до Єлисаветграда. Хлопець роздивлявся незнайоме аракчеєвське місто: мости, церкви, вулиці без бруківки з піском “мало не по коліна”. Через кілька днів Бракер відвів Кропивницького до повітової школи, де його прийняли до 1-го класу. Заклад знаходився по Успенській вулиці в дерев’яному приміщенні, збудованому за 20 років до того. Поруч знаходився будинок наглядача учителя Жукова. Корифей театру згадував, що наглядач, вчителі “не приневолювали учнів балакати по-московському” і самі з українцями говорили українською мовою.

До 1852 року тут викладались французька й німецька мови, ази яких, як і польської, Кропивницький знав до цього. До послуг учнів були бібліотека, географічні карти, глобуси, креслення, фізико-математичні інструменти, таблиці.

5Марко подружився з учнем приходського (підготовчого) класу Миколою Синициним (сином купця). Приятель погано навчався, не допомагало ні залишення без обіду, ні “драння за вуха і биття щовчками по лобі”, тож Марко часто допомагав товаришу з уроками, щоб того менше карали. Одного разу Кропивницький врятував малу сестру Колі, коли та ледве не впала до криниці. Це посилило симпатії до нього родини Синициних, які виникли ще з часу першого його обіду в сім’ї купця. Марко навіть переїде до них на квартиру від Бракера, який велів “обідать окремо, іноді заставляв чистить йому чоботи, підмітати кімнати”. По дорозі до Синициних малому Кропивницькому при переході кладки через Інгул в зустрічному офіцері помилково показався Бракер. Хлопець, злякавшись, стрибнув у воду, внаслідок чого захворів. Лука Кропивницький мусив відвезти сина до бабці в слободу Печену, а після видужання забрав до Бобринця.

Пройдуть роки й Марко Кропивницький підкорить Єлисаветград, де він колись принижувався аракчеєвським кірасиром Бракером. Полонить місто й східну Європу своїм організаторським, драматичним, акторським генієм.

Сергій Шевченко (кандидат історичних наук),
для Першої електронної газети.

Поширити:

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*