Важливо

Моя Польща починається з… Катовіце

Польща зустріла нас аеропортом у Катовіце. Якось буденно, всі втомлені. Єдине чого хотілося – так це швидше розпакувати речі і прийняти гарячий душ. Звичайні людські бажання після нічної мандрівки потягом та літаком.

Але те, що я побачила по дорозі до готелю, вмить змусило буденність відійти на другий план. Ні, нічого особливого – просто надзвичайно рівна дорога та звукоізоляційні стіни обабіч неї. Пейзаж наче не дуже відрізняється від українського, але сама атмосфера та інфраструктура міста змусили відчути – це Європа.

512_43

Катовіце (центр Сілезького воєводства) вважається індустріальним містом – є центром вугільної і металургійної промисловостей. Тут мешкає трохи більше 300 тис. населення – порівняно невелике місто. У 60-их роках комуністи перейменували його на Сталіногруд, але протрималася ця назва не довго – всього 3 роки.

Зрозуміло, що люди, які працюють і заробляють, хочуть жити красиво і затишно. Левова частка доходів йде на підвищення рівня комфорту жителів. І це видно неозброєним оком: рівні дороги, новенькі зупинки та трамваї, велодоріжки та велопарковки, нестандартний підхід в оформленні центральної частини міста. У самісінькому центрі Катовіце знаходяться фонтани, пальми та лежаки. Тобто, у спекотний день (на жаль, Катовіце зустріло нас дощем) кожен може прийти, розкласти покривало і приємно провести час у компанії книги, кави і чогось смачненького. Можна також прийти з ноутбуком чи планшетом і попрацювати, оскільки там є вільна зона Wi-Fi.

katowice--507224-0

Вночі Катовіце світиться. Не як Лас-Вегас – яскраво і звеселяюче, а як будинок доброго господаря, який після тяжкого робочого дня запалює підсвічники (чи світильники) та релаксує.  Трамвайні колії ведуть углиб, а дороги мирно посопують приглушеним кольором підсвітки. Комусь вона вказує напрям додому, а когось веде у добре відомі закапелки вулиць, щоб там випити кави і обійняти когось ще не рідного, але вже і не чужого.

Одним словом, вечорами тут хочеться романтики і пригод, навіть якщо на вулиці холодно, а ти одягнений не по погоді. Ці дрібниці просто губляться у відчутті казковості і ледь вловимого запаху стабільності.

Архітектура Катовіце – це окрема тема. Поруч із сірими будівлями у соцреалістичному стилі тут височіє неоренесанс і модерн. По сусідству з затишними кольоровими будинками причаїлися старі і облуплені. З одного боку це трохи засмучує і розчаровує, з іншого – дає розуміння того, що нічого не буває ідеальним. Тільки те, що ти любиш. І тільки до тих пір, поки ти його любиш.

город_Катовице_Польша-city_Katowice_Poland-2

Катовіце залишиться для мене недорозгаданою таємницею. Ти ледь наблизився до відчуття цього міста, але воно від тебе швидко втекло. Туди хочеться повернутися, але не в аеропорт, а просто пізнати найпотаємніші куточки і таємниці, зануритися в перипетії історії, відчути на смак вулиці і мистецькі принади, де тісно переплелися такі різні та водночас уже близькі культури – польська, німецька, єврейська і, можливо, ще чиясь. Але я ж так і недопізнала Катовіце…

Величезна вдячність нашим організаторам – Наталі Ключник – за можливість взяти участь у проекті «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні». Без них би не було у мене цього чудового досвіду.


Comments:

3 відповіді до “Моя Польща починається з… Катовіце”

    • А я її не робила. Мій дід-прадід її не робили. Якщо тобі є в чому каятися – кайся.

  1. Во-первых,мы не настолько знакомы,чтобы Вы мне “тыкали”.Во-вторых,о преступлениях украинских националистов мы не можем забывать.Признавая их преступления,мы делаем шаг в понимании поляков.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*