Важливо

Кропивницький-Закарпаття: відпочинок із присмаком сепаратизму

Де в Україні є цілі села, у яких ніхто не знає жодного слова українською, де в магазинах усі вивіски і написи угорською? Де купити щось у магазині можна тільки з перекладачем Гугл? Це Берегівський район Закарпатської області.

Угорщина вже давно приваблює туристів термальними водами. Кілька років тому за цю практику активно взялася й Україна. Саме біля угорського кордону знаходиться с. Косино, яке славиться відпочинком на термальних джерелах. Після того, як ви його спробуєте, море вам здасться чимось буденним, сірим і давно набридлим. Очі розбігаються від різноманіття басейнів – температура води на будь-який смак, сауни на вибір – хамам, римська, соляна, трав’яна, евкаліптова, угорська, а для екстремалів – кріосауна (-10°С), різні види масажів. А чого тільки вартий бар посеред басейну, де барна стійка і стільці стоять прямо у воді!

1

Поки що сюди з’їжджаються переважно жителі Західної України, у Центральній – про цей відпочинок ще мало знають. Але варто вже нам прокладати туди шляхи. Бо це КАЙФ, НАСОЛОДА, ЕКСТАЗ. Раніше я завжди їздила за цими враженнями в Угорщину – купальні Сечені чи озеро Хевіз. Але тепер можу з упевненістю сказати, що в Україні є більш ніж достойна альтернатива. Тим більше цей відпочинок буде приправлений справжньою екзотикою. Особливо після того, як ви спробуєте щось купити у сільських магазинах, де місцеві жителі вас просто не розуміють. У селах немає навіть українських шкіл. Викладання тільки угорською мовою.

2

Мало того, Угорщина платить кожному першокласнику в таких селах кошти для підготовки до школи. Тобто батьки не ламають голову над тим, за що відправити дитину в перший клас. З якою метою це робиться, ми розуміємо. І те, що Україні треба вже давно почухатися з цього приводу – теж. Зі спілкування з мешканцями можна зробити висновок, що Україну своєю державою вони не дуже й то вважають, один чоловічок навіть сказав, що все це (тобто життя в Україні) він сприймає як окупацію. Якщо серед старшого покоління ще можна знайти того, хто хоча б російську розуміє, то з молодими взагалі катастрофа – у ресторані довелося спілкуватися англійською з офіціантками!

14142025_1196119190459469_994380401790002424_n

Так, деякі сили розбурхують сепаратистські настрої, однак місцеві активісти нам пояснили, що регіон «годується» за рахунок кордону, і як тільки пояснюєш латентним сепарам, що у випадку від’єднання кордон переміститься і не буде можливості з нього мати дивіденди, усі розмови про всілякі автономії і відмежування одразу ж припиняються.

Місцева кухня – окрема сторінка! Обов’язково спробуйте БОГРАЧ. І саме в селі (бо всі його варіанти в містах – це тільки дешева китайська підробка). Гарантую, що такої смакоти ви ще ніколи не куштували. А про кількість видів вина – і говорити годі, бо розбігаються і очі, і руки)

Особливо цікавим цей відпочинок буде в холодну пору року. Коли надворі мінусова температура, а ти лежиш у теплому басейні й дивишся на зоряне небо. Романтика – одним словом. І поряд обов’язково має бути той, кого можна цілувати:)

4


Comments:

5 відповідей до “Кропивницький-Закарпаття: відпочинок із присмаком сепаратизму”

  1. Шановна п.Ольго, а коли Ви там були? Я був у Берегові, десь, приблизно в 2011 році. Так, угорської мови на той момент було дуже багато, але жодних проблем у спілкуванні з місцевими (якщо це не роми) в мене не було – всі чудово розуміли російську чи українську і без проблем на неї переходили. Дуже багато головних вивісок було продубльовано українською. Невже за кілька років все настільки змінилося?

  2. Берегове і Косино – це ж різні речі. У Косино вже проходить державний кордон.

  3. Ольге неведомы важнейшие документы незалежной.Ей везде сепары мерещатся
    ДЕКЛАРАЦІЯ
    ПРАВ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ УКРАЇНИ
    від 1 листопада 1991 року N 1771-XII
    Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людинита ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості,
    прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України,
    беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять п’ятдесятидвохмільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України:
    Стаття 1
    Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.
    Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях.
    Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом.
    Стаття 2
    Українська держава гарантує всім національностям право на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур.
    Стаття 3
    Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації.
    Верховна Рада України тлумачить статтю 3 Закону “Про мови в Українській РСР” таким чином, що в межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає певна національність, може функціонувати її мова нарівні з державною мовою.
    Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою. В регіонах, де компактно проживає кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної місцевості.”

  4. +”И это несмотря на тот факт, что по меньшей мере каждый четвертый гражданин Украины является представителем национального меньшинства, и не менее 40% населения нашей страны ежедневно использует в общении другие, кроме украинского, языки. Так, например, Президент Украины В. Ющенко уже после вступления в силу Хартии неоднократно лично заявлял, что “темы регионального языка как категории, как определения не существует ни в Конституции, ни в законах Украины. Давайте моделировать языковую политику исходя из языкового поля Украины”. И это едва ли можно расценить как неосведомленность гаранта прав и свобод человека в базовом отечественном законодательстве этой сферы, а скорее как указание главы государства подчиненным чиновникам по невыполнению Хартии. Поэтому предлагаем Министерству иностранных дел Украины и Генеральной прокуратуре Украины выполнить требования ст. 6 Европейской Хартии о региональных языках или языках меньшинств и помочь Президенту Украины в этом вопросе. Данная статья определяет: “Стороны обязуются заботиться о том, чтобы соответствующие органы, организации и лица были проинформированы о правах и обязанностях, которые определяет Хартия”.

    Хотя принятие Европейской Хартии о региональных языках или языках меньшинств и стало заметным шагом Украины в сфере обеспечения культурных прав человека на пользование родным языком, но системные действия значительной части украинских политических деятелей и государства полностью нивелируют ценность этого акта. Ведь уже с первого дня крайне непоследовательная украинская власть, лица которой менялись чаще, чем украинцы успевали их запомнить, была последовательной в одном – попытках свести на нет возможности, которые открылись для языковых меньшинств со вступлением Хартии в силу. В целом, нужно вспомнить, что принятие этого важного документа происходило в Украине со значительными трудностями. И, как не стыдно признать, главным принципом, которым руководствовалось государство в этом процессе, стало не желание улучшить ситуацию с правами языковых меньшинств, а необходимость отчитаться о выполнении взятых на себя обязательств для вступления в Совет Европы. Ведь среди обязательств, принятых Украиной при вступлении в Совет Европы (заключение №190 (1995) Парламентской Ассамблеи Совета Европы), находим пункт 12.vii., который гласит: “… на протяжении одного года с момента вступления подписать и ратифицировать Европейскую Хартию о региональных языках или языках меньшинств…”.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*