Важливо

Тиша в залі! Вистава починається

Вечір. Зала заповнена глядачами. За кулісами відчувається напруга й готовність акторів показати щось нове та цікаве. Ця стаття не про якусь дитячу виставу або шкільний концерт. Це про відкриття сезону в молодіжному театрі «Резонанс» при ЦДПУ ім. Винниченка, яке відбулось 24 жовтня о 18:00. Постановка, якою театр розпочав свій сезон, називалась «Вторые руки». Вистава вже неодноразово була показана глядачеві, однак варто взяти інших акторів і одна й та сама роль відіграна вже зовсім інакше.

Глядачі починають збиратись о 17:30, а ось актори вже о 15:00 готують сцену до виступу. Реквізит, костюми, звук і ще багато чого потрібно привести до ладу, щоб ніяка дрібниця не зіпсувала відкриття, до якого всі так готувались. Немає переполоху й криків. Всі в театрі спокійно розставляють все по свої місцях, після чого основний склад акторів йде готуватись до виступу.

До виходу на сцену залишилась одна година. В гримерці відчутно запах лаку, хтось в кінці кімнати просить тебе застібнути йому костюм, а на столиках лежить купа косметики. Актори в нервовому стані ходять по кімнаті, повторюючи скоромовки одна за одною, адже неважливо скільки спектаклів ти вже відіграв, бо перед кожним ти будеш нервуватись, як вперше.

Пролунав перший дзвінок. Глядачів вже почали запускати до залу, а за кулісами йдуть останні хвилини підготовки.

Зібрались у коло і взялись за руки – керівник і режисер Ірина Дейнекіна налаштувала всіх на гарну роботу і побажала удачі не лише акторам, а й всім хто хоч трохи доклав свої зусилля до вистави, тому що немає неважливих людей в театральній постановці. З гарним настроєм всі розійшлись на свій місця, а вже після третього дзвінка почалось диво театрального мистецтва.

У цій виставі дебютували відразу дві актриси театру «Резонанс». Катерина Тоток та Олександра Басєцкая. Особливо глядачам сподобалась Катерина в ролі Хомо Дозяйки. Людям був симпатичний саме її персонаж. Можливо це було  через дитячу наївність та щирість цього героя.

Ніхто не очікував таких емоцій від звичайної вистави. Майже всі вслуховувались у кожне слово акторів і переживали за кожного персонажа, слухаючи їхні монологи та музику, яка завжди грала на фоні й ще більше вводила в стан героя.

Час за переглядом сплинув швидко. Почувши фінальну мелодію вистави, глядачі ще декілька секунд сиділи завмерши на своїх місцях, після чого здійнялись вгору і почали вітати акторів оплесками.

За декілька хвилин на сцену вийшла Ірина Дейнекіна й, покланявшись ще раз, усі зникли за кулісами. Вистава закінчилась о 19:30 і задоволенні глядачі почали покидати стіни актової зали університету.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*