Важливо

Ви для них – ціле життя. Спроба врятувати замучену собачку

19 вересня 2017 року групі “БІМ” у соцмережі з’явилася новина про те, що у внутрішньому дворі більярдного клубу Еффе, який знаходиться на вул. 20 років міліції, 3, сидить на прив’язі невеликий песик. Або, скоріше, доживає своє болісне життя…

Ми, небайдужі громадяни, про всяк випадок, «озброївшись» телеоператором, вирішили туди поїхати, перевірити і максимально допомогти тварині.

Стан пса був катастрофічним. Собака була занадто виснажена. Жив він серед купи металобрухту, навколо лежало сміття, яке «культурні» перехожі кидали через паркан і «палко люблячі» господарі не прибирали.

По тому, яка у нього була миска (дірява, алюмінієва, вся в землі посудина), можна було подумати, ніби собачкувостаннє годували кілька років тому. Посуду для води не було зовсім. За зовнішнім виглядом, бідна тваринка не харчувалася місяці 3-4.

Ми поговорили з сином власника цього більярдного клубу, який працює в ательє по сусідству і знає про все. Він повідомив, що тварині близько десяти років і пам’ятає він його ще з підліткового віку. І що звуть песика “Кошельочок”. Також додав, що пес належить його батькові. Ще взимку, чому є підтвердження очевидця, вони з батьком випускали його побігати на території клубу і поза нею. Але оскільки пес повертався знову – саджали його на ланцюг. Одна з підписниць спільноти “БІМ” бачила собаку і зробила фотографії Кошельочка взимку на сусідній вулиці.

Ми намагалися дізнатися у хлопця, чому собака виявилася в такому стані, ще й на прив’язі. Він відповідав, що, напевно, пса отруїли наркомани, які час від часу прокрадаються з боку вулиці у внутрішній двір, щоб красти звідти металобрухт. Коли «господарі» зрозуміли, що тварина захворіла, вони вирішили його … відпустити.

«Він захворів і ми його відпустили. Думали, здохне», – говорив молодий чоловік.

Але він не здох! Він прибіг назад. Ті ж самі «господарі» посадили його на ланцюг знову, вже в такому стані. Він говорив, що корму собака не потребувала, хоча, коли прийшли ми, їжі в мисці не виявили. Більш того, як згадувалося вище, там був лише засохлий бруд, ніби востаннє їжа туди потрапляла не один місяць тому. На питання про те, чому ніхто не відвіз собаку до ветеринара, нам відповіли, мовляв, ні у кого не було часу, щоб відвезти його в лікарню або, взагалі, звернути свою увагу на нього, у “нас свої турботи”. Нагадуємо: тварина перебувала в катастрофічному стані.

Проте, не дивлячись на твердження молодої людини про те, що пес належить їм, він дозволив нам вільно забрати пса. До речі кажучи, про будь-яку організацію захисту тварин в нашому місті він не чув жодного разу. Ми перемістили тварину в ветеринарний реабілітаційний центр, де йому могли б надати допомогу.
Коли ми забирали Кошельочка, ми ще не знали, наскільки в тяжкому стані знаходиться його організм. Уже в вольєрі БІМа ми дали йому невелику порцію рідкої знежиреної їжі, але незабаром у тварини почалася інтоксикація і він задихнувся блювотними масами. Песик був настільки слабкий, що навіть не зміг впоратися з такою реакцією організму.

Пізніше, під час розтину, виявилося, що у тварини було не тільки виснаження, як ми думали раніше, але ще і непрохідність кишечника. Нічого з того, чим його годувала його дівчина, не перетравлювалося, й так і залишалося в шлунку. Тому організм так жахливо зреагував навіть на рідку їжу, яку рекомендують давати лікарі тваринам з такого роду виснаженням. Настільки його довели. Настільки жорстоким було ставлення його господарів. Те саме «напевно, його отруїли наркомани», швидше за все, було закупоркою. Зрозуміти цього відразу ми не змогли б, тому що в вольєрі, коли тварина туди надійшла, лікаря не було. Лікар буває там у певні дні, так як вся організація виключно волонтерська. Саме лікар міг визначити закупорку на рентгені або промацати, але для цього потрібно мати практику в таких речах. Якби у нас були більш точні відомості від «господарів», цього могло б і стаитися.

Підстав для порушення кримінальної справи за фактом жорстокого поводження з тваринами більш ніж достатньо. Що ми і маємо намір зробити.

Мораль? А чи потрібна вона?

Чому такі «господарі» і такі вчинки можуть залишатися безкарними? Чому можна так по-звірячому поводитися по відношенню до живої істоти, яке все життя буде залишатися люблячим і відданим?
Їхні життя короткі. Для них ви – все життя.
А для багатьох тварина – всього лише іграшка.

Виховуйте в собі добро, розуміння і співчуття. Виховуйте ці ж якості і в своїх дітях. Ставте тварина нарівні з собою. Світ існує не тільки для людей. Ми зобов’язані допомагати живуть серед нас тваринам.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*