Статут територіальної громади дуже загадковий і цікавий документ. Його, нібито, визнають головним документом, яким мають керуватись і громада і влада, який має визначати правила життя у місті, чи містечку, чи ОТГ. Але в той же час Статут майже не описаний в законодавстві. Він просто має бути… і крапка.
Можливо, саме недосконалість законодавства у цій сфері посприяла тому, що 99% статутів українських міст – непрацюючі, недосконалі, антигромадські і інколи суперечать не те що Законам України, а й Конституції.
Активісти з Кропивницького, представники «Асоціації Політичних Наук» вирішили, що громада все ж заслуговує на адекватний головний документ і взялась за розробку нового Статуту територіальної громади міста.
Зайшли дуже здалеку. Спочатку були вивчені Статути всіх обласних центрів України. Складені порівняльні таблиці, визначені спільні помилки та унікальні порушення, віднайдені кращі практики. Окрім того, наче ланцюжком було розкрито цілу купу інших проблем. Це і незаконність діючих Статутів в містах, бо вони банально не зареєстровані в органах юстиції. Це і закритість влади, яка так і не навчилась дотримуватись Закону «Про доступ до публічної інформації». І, найдивніше, безграмотність тих, хто продукує нормативно-правові акти в нашій державі.
Чого тільки варта посада «заступник голови секретаря», яка дивним чином з`явилась у Статуті тоді ще Кіровограда. Чи, наприклад, 4-річна каденція міської ради, в той час, як у Конституції чорним по білому записано, що вибори відбуваються кожні 5 років.
Чому так? Діючий стaтут прийнятий у 2006 роцi i 36,6% його змiсту – це дублювaння зaконодaвствa. З того моменту лише один Зaкон про мiсцеве сaмоврядувaння змiнювaвся 79 рaзiв, a змiни до стaтуту мiстa не вносились. Вiдповiдно стaном нa 2017 рiк стaтут громaди не вiдповiдaє навіть головному Закону країни.
Є у діючому статуті також ряд положень, які просто неможливо виконати, наприклад – зібрати Загальні збори. Для цього в одному місці треба зібрати 50%+1 мешканець міста (а це близько 115 тис. чол.) та ще й забезпечити їм можливість таємного голосування. Таку кількість людей не зможе вмістити навіть стадіон «Маракана» у бразильському місті Ріо-де-Жанейро…
Майже недоступною для використання громадянами є процедура місцевої ініціативи (це форма волевиявлення членів територіальної громади через ініціювання розгляду радою будь-якого питання місцевого значення). Тaк, для розгляду мiсцевої iнiцiaтиви необхiдна підтримка 10% вiд зaгaльної кiлькостi виборцвів, тобто 18 тисяч пiдписiв.
На практиці процедура мала би бути доступною для вирішення проблеми жителів одного будинку чи кварталу. Проте такій кількості жителів проблема чужого будинку навряд чи буде цікавою… Провівши експеримент, активісти АПН з’ясували, що тільки для збору підписів пересічним кропивничанам знадобиться близько трьох місяців, а за цей час їх проблема може стати вже й не актуальною.
Ще одна проблема нинішнього Статуту в тому, що положення про електронні петиції, яке є його невід`ємною частиною, так і не зареєстроване в органах юстиції, а отже, не діє. Вiдповiдно до діючого статуту, для розгляду петицiї необхiдно зiбрaти 450 голосiв. Aле оскiльки ця норма не зареєстрована, вона не є чинною, i громaдянaм требa зiбрaти всього 250 голосiв, як це рекомендовано Законом «Про звернення громадян» для міст з населенням від 100 до 500 тисяч.
Активісти закликають активну громадськість міста, демократично налаштованих депутатів міської ради підтримати напрацьований ними статут. Проект Статуту та положень, які є його невід`ємними частинами, викладені на сайті АПН у вигляді петицій до місцевої влади. Всі ці проекти документів пройшли експертну оцінку авторитетних науковців та відповідають рекомендаціям Всеукраїнської коаліції «Прозорі Ради».
Серед нововведень, що пропонуються – розширення прaвa громaди в упрaвлiннi мiсцевими фiнaнсaми, a сaме:
- Ведення вiдкритого реєстру комунaльного мaйнa;
- Проведення бюджетних слухaнь перед подaнням проекту бюджету нa розгляд мiськрaди;
- Зaпровaдження прaктики публiчного звiтувaння про результaт використaння коштiв мiського бюджету.
У новій редакції статуту пропонують передбачити пункт про оприлюднення на сайті мiськрaди iнформaцiї, що стосується бюджету, перелiку об’єктiв комунaльної влaсностi, перелiку земельних ділянок, що знаходяться у комунaльнiй влaсностi, договорів з перевiзникaми i ще 40 пунктiв, пов’язaних з доступнiстю iнформaцiї.
Що цікаво, за прийняття нової редакції статуту вже висловились представники більшості фракцій міськради, як провладних, так і опозиційних.
«Я вважаю, що наше з вами завдання – прийняти пропозиції і напрацювання громадських організацій, щоб робота міської ради не виходила за межі правового поля і максимально відповідала інтересам громади», – зазначив депутат фракції партії «Наш край» Олег Краснокутський.
«Наша позиція, і моя особиста, і фракції «Батьківщина», завжди полягала у тому, щоб статут міста був прозорим, відкритим, і максимально задовольняв інтереси громадян. Я думаю, ми всі за те, щоб змінити статут територіальної громади і прийняти всі пропозиції коаліції «Прозорі ради». Проте я не впевнений, що навіть найкращий статут і найдемократичніший регламент будуть виконуватись представниками нинішньої влади», – пояснив свою позицію керівник фракції ВО «Батьківщина» Олександр Цертій.
«Я за те, щоб була прозорість та відкритість на всіх рівнях. Щоб громадяни могли вільно вирішувати свої питання. Тому я підтримую пропозиції вашої коаліції «Прозорі ради» і вважаю, що запропоновані зміни до статуту та регламентів необхідно приймати», – заявила депутат від фракції «Рідне місто» Тетяна Волкожа.
«Наша міська рада не є прозорою і не є публічною. Нам іще багато є над чим працювати. Все, що написано в документах, воно часто просто не застосовується на практиці. Я дякую громадськості за їх активність та за їхні пропозиції. Ми обов’язково їх підтримаємо!», – прокоментувала ситуацію депутат від фракції БПП Валентина Яремчук.
Найкращим свідченням підтримки наданих рекомендацій будуть голоси, віддані за нову редакцію статуту міста, за нові положення про громадські ініціативи, громадські слухання, за зміни до регламентів і інші проекти рішень, якими можна імплементувати пропозиції експертів на практиці. Сподіваємось, що хоча б у цьому питанні депутати і більшості, і меншості знайдуть порозуміння, прийдуть до сесійної зали і проголосують.
Дмитро Сінченко, Олена Сінченко, коаліція «Прозорі Ради»