Як кропивничани вчилися у європейців децентралізації

Кандидат філологічних наук, доцент ЦДПУ ім. В. Винниченка, письменниця
Делегація із Кропивницького

Нещодавно делегація із Кропивницького відвідала Нідерланди у рамках міжнародного проекту за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Реалізація програми стала можлива завдяки громадській організації Центр – «Розвиток демократії» (м.Київ).

Візит був присвячений вивченню досвіду децентралізації, яка вже давно запроваджена в королівстві. Європейці справді зацікавлені в розбудові України. Нині вони радо підтримують соціальні проекти, які спрямовані підвищити рівень життя в нашій державі.

Детальніше знайомство з роботою їхньої соціальної сфери дає зрозуміти – уся система державного управління спрямована на піклування про людину. Особливо вразила фраза держслужбовця:

«Інколи люди не підозрюють, що їм потрібна допомога. Тому держава повинна сама про це подбати!».

А ще здивувало, що найбільша проблема пенсіонерів у Голландії – мобільність. Тобто не те, як вижити на пенсію, оплатити комунальні платежі й придбати ліки, щоб іще залишилося на хліб, а всього лише можливість чи неможливість швидко дістатися до місця призначення.

Міська рада Гааги
Міська рада Гааги

Будь-які реформи в країні розпочинаються з питання – «А як іще можна покращити життя кожного громадянина?». А нині взагалі фокус зосередився не тільки на окремому індивіді, а й на його сім’ї. Завдання держави – покращити умови життя, зробити усе для того, щоб надати максимум послуг, які задовольнили б усі ключові потреби. Бо тільки в такій сім’ї буде максимально позитивний клімат, і тільки така сім’я виховає успішних і щасливих громадян.

Будинок уряду
Будинок уряду

Тому закономірно, що люди, які, створили умови для високого рівня життя в своїй країні, хочуть поділитися досвідом і допомогти іншим. Подібні програми голландці втілюють не тільки в Україні. Вони працюють і з іншими східноєвропейськими державами.

Основною навчальною локацією кропивничан став інститут громадського адміністрування – Dutch Institute for Public Administration (PBLQ) у Гаазі. Тренери проекту Marc van den Muijzenberg та Teresa Cardoso Ribeiro ознайомили делегатів з особливостями роботи соціальної, податкової та освітньої галузей у рамках здійснення децентралізації.

Досвід європейців дійсно повчальний.

Ще у 70-х роках минулого століття країна розпочала децентралізацію. Нині має 12 провінцій, у яких діють 390 муніципалітетів (проти 460 раніше). Децентралізація з самого початку мала великий спротив суспільства, бо зміни відбувалися надто швидко. Чи не те саме нині проходить  Україна?

Муніципалітети працюють незалежно від центрального уряду, однак, якщо вони два роки мають дефіцит бюджету, то ними вже зацікавляться й будуть серйозно перевіряти спеціальні органи.

Освіта повністю фінансується державою. Школи переважно державні, однак якщо батьки мають можливість – то за рахунок власних фондів можуть створити приватний навчальний заклад.

Цікавим є також зворотній досвід – коли децентралізовані колись галузі повертаються до централізованого управління.  Наприклад, поліція тепер уже підпорядковується тільки центру. Багаторічний досвід показав, що децентралізація в цій галузі лише роззосереджує, а така особлива сфера потребує єдності у рішеннях і діях. І навіть про цей свій досвід голландці не бояться говорити, навпаки – попереджають про можливі помилки.

Ще однією схожою з нашими проблемою – є оптимізація шкіл. У них і досі є школи, які закривають чи будуть закривати. І вся система працює таким чином, що школу будують з розрахунку на те, аби в разі її закриття в майбутньому будівлю можна було використовувати з іншою метою.

У Leiden University Graduate School of Teaching (ICLON) кропивницькі делегати отримали управлінський досвід адаптації біженців, який стане особливо актуальним в роботі з внутрішніми переселенцями.

Кожен біженець в Голландії має багато привілеїв. Він отримує соціальні виплати, для нього розробляють програму адаптації. За кожною людиною закріплений ментор, який допомагає адаптуватися. Програма адаптації передбачає вивчення мови, пошук житла й роботи. Якщо людині до 30 років, то її ще й орієнтують на здобуття освіти. Усі біженці мають перевагу перед місцевими щодо отримання житла. У густозаселених містах, де є проблеми з вільними житловими приміщеннями, для них навіть його спеціально будували. Програма адаптації розрахована переважно на 24 тижні. За цей час біженець має знайти роботу. Питання – а що буде, якщо він пройде програму, але не захоче працювати – викликало в голландців шок, вони взагалі не розуміли, як таке може бути. Такі прецеденти не зафіксовані.

У формації соціальної підтримки «Vеteranen instituut» (Інститут ветеранів) кропивничани ознайомилися з особливостями роботи держави з ветеранами, які були учасниками миротворчих місій.

Хол в асоціації муніципалітетів

Інститут має представників у кожному муніципалітеті. Їхня робота спрямована на максимальну допомогу ветеранам.

5

Найперше – ведеться постійна робота з популяризації та інформування суспільства про необхідність і благородство їхньої місії. Наприклад, існує соціальна програма «Ветеран в класі», коли учні проводять постійні зустрічі із солдатами. Кожен ветеран має соціальну картку, яка передбачає знижки на деякі послуги й товари. До речі, часто власники магазинів звертаються в організацію і пропонують долучити їхній магазин до соціальної програми, тобто суспільство готове самостійно надавати знижки таким людям. Це при тому, що країна не воює, і на її території воєн нема.

І, звісно ж, ветерани завжди можуть отримати кваліфіковану  психологічну й медичну допомогу. За результатами опитування тільки 5% ветеранів незадоволені тим, як ставляться до них в країні, а 95% – почуваються абсолютно захищеними.

У Quality Assurance Institute of Municipalities ознайомилися із системою оподаткування в Голландії. З кожного євро – в країні платять 70% податку. І найцікавіше – уся державна політика спрямована на те, аби переконати людей робити це з радістю. А як можна переконати? Звісно – тільки на практиці демонструючи, куди йдуть ці гроші – на ідеальні дороги, наприклад, на чистоту вулиць, на різні соціальні та освітні програми.

Хол в асоціації муніципалітетів
Хол в асоціації муніципалітетів

6

Багато емоцій також викликало спілкування з особливим працівником асоціації – прекрасною українкою Юлею, яка вже сім років проживає в Голландії.

Неочікувана зустріч в муніципалітеті з українкою – Юлею Солдатюк.
Неочікувана зустріч в муніципалітеті з українкою – Юлею Солдатюк.

Учасники поїздки вдячні Центру – «Розвиток демократії та Посольству Нідерландів за надану можливість вивчити цінний європейський досвід.

Василь Смаглюк, учасник делегації, голова Добровеличківської РДА:

«Особисто мене найбільше вразили в Нідерландах три речі: 1. Політична культура. Владі важливо отримати загальносуспільне схвалення перед прийняттям ключових рішень. Наприклад, щоб побудувати будинки для біженців, муніципалітет питав дозволу в громади.  2. Культура управління. У державному управлінні Нідерландів обов’язки менеджменту – це здебільшого передача повноважень на той рівень, де виникла проблема і де її найкраще буде вирішено. Перевага надається горизонтальному механізму взаємодії між учасниками адміністрування. 3. Децентралізація. У фінансовому плані місцеве самоврядування є дійсно незалежним».

Віта Атаманчук, учасник делегації, радник голови ОДА:

«У першу чергу хочу подякувати голові ГО Центр – «Розвиток демократії» Еллі Ламах, Посольству Королівства Нідерландів та Dutch Institute for Public Administration (PBLQ) за ініціативу налагодження взаємодії з нашим регіоном. Це була можливість побачити результат децентралізації в дії. Щоб не робили голландці – вони думають в першу чергу про те, яким чином ця ініціатива допоможе кожній особистості. Саме економічна криза 80-х років і спонукала їх розпочати активне впровадження децентралізації. І як результат – нині це країна, яка має один з найкращих рівнів соціального забезпечення громадян. Однією з складових успіху децентралізації вони вважать взаємодію влади із громадянським суспільством».

Загалом поїздка була насичена й пізнавальна. Здобутий досвід стане в нагоді під час реалізації соціальних проектів у рамках децентралізації в Україні й Кіровоградській області зокрема.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

2 коментаря до Як кропивничани вчилися у європейців децентралізації

  1. Интересно, а что делает этот гном “радник головы ОГА” которая развалила всю работк ОГА, решила сьездить на экскурсию.

    • нико, ДО НЕЁ ВСЁ РАЗВАЛИЛИ. ВЫ НАВЕРНОЕ НЕ ЗНАЕТЕ, ЧТО НЕ КРАСИВО ОБЗЫВАТЬ ЛЮДЕЙ. У ВАС НАВЕРНОЕ ЕСТЬ КОМПЛЕКСЫ ?

Коментарі заборонені.