Важливо

Із “бомбою” в кишені: у Бобринці чоловік жбурнув у людей бойовою гранатою

Бобринець заполонили історії: вибух гранати, оборонна чи наступальна, чи був їй до пари пістолет, кількість постраждалих, тяжкість їх поранень… Все це жваво обговорюється на кухнях, в організаціях, соцмережах, факти перемішані з напівправдою і відвертими домислами. Вибух гранати у Бобринці в черговий раз нагадав усім нам, що в країні триває війна, і безпека на вулицях, навіть в такому маленькому містечку — далеко не остання річ.

“Бомба” в кишені з червня

Про те, що в Бобринці повно зброї, розмови ходять давно. Хтось знає ситуацію зсередини, вариться у ній, частина розмов стає відома непосвяченим, хтось щось бачив, у когось від страху очі великі, комусь просто подобається лякати і нагнітати. Реального стану справ напевно не знає ніхто. Ми теж можемо тільки припускати, що  незареєстрована зброя і боєприпаси таки є. Занадто багато різних людей побувало на війні, в зоні АТО,  багато перемістилося звідти. Якими шляхами потрапляє зброя на мирну територію: для перепродажу, як “сувенір” на пам’ять або для захисту — це питання спецслужб, поліції. Тим паче, тепер, коли в Бобринці рвонула бойова Ф-1.

За інформацією в.о. начальника Бобринецького відділу поліції Валерія Григорчука, увечері 17 жовтня місцевий житель 1971 року народження підірвав гранату біля підвального приміщення податкової інспекції, є двоє постраждалих з осколковими пораненнями, молоді люди, які зараз на лікуванні в Бобринецькій районній лікарні.

Підозрюваний був затриманий по гарячих слідах менше ніж за годину після скоєння злочину. Пояснити причини і мотиви свого вчинку чоловік не міг. Відкрито кримінальну справу за фактом замаху на вбивство. Кримінальний кодекс України по інкримінованих затриманому статтях передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

DSC_7154

Зараз поліцейські встановлюють, де чоловік взяв гранату, яку носив з собою начебто з червня. Під час обшуку у нього вдома більше ніякої зброї або боєприпасів не знайшли.

У середу, 19 жовтня, суд обрав підозрюваному запобіжний захід: два місяці перебування до суду в кіровоградському СІЗО.

Посікло: дірочка на дірочці

Ми побували в хірургії Бобринецької районної лікарні, поспілкувалися з двома постраждалими — 22-річним Євгеном Андріановим та 23-річним Владиславом Погорєлим. Хлопці трималися молодцем. Хоча самі зізнаються: до цих пір не усвідомили, яким дивом залишилися живі.

Євгену дісталося трохи менше, але ходити йому складно. Владислава застали під крапельницею. Безліч осколків з ніг вже витягли. За його словами, ймовірно, буде невдовзі ще одна операція. На ногах у обох хлопців — численні сліди від осколків гранати та бетону, дірочка на дірочці на штанях і на куртці Євгенія. Швидше за все, осінній щільний одяг затримав частину осколків, послабив силу проникнення.

Хлопці розповіли наступне: вони приїхали а зустріч до друга, чекали його в автівці годині  о восьмій вечора, сутеніло. Не було ніякого страху: кого їм у місті боятися, якщо тут усі свої й один одному знайомі?

До машини підійшов чоловік, вони його знали як батька свого однокласника. Було помітно, що нетверезий, попросив закурити. Дали. Невдовзі хлопці перейшли під навіс підвального приміщення податкової, розмовляли. Чоловік знову підійшов, знову нахабно і з лайкою питав закурити. Відмовили: скільки можна?!

Ніхто їм не погрожував гранатою. Далі зрозуміти нічого не змогли: чоловік витягнув руку, хвилина-дві, хлопок, їх підняла вибухова хвиля і — шок. Набагато пізніше зрозуміли — в ноги холодно, холоші штанів у крові.

Чоловік втік, але недалеко, через кілька будинків його і знайшла сплячим поліція, яку викликали місцеві жителі.

Хлопці розуміють, попереду буде судовий процес, сил їм знадобиться багато.

Нас цікавила і їх думка по темі, яку останнім часом часто обговорюють в ЗМІ: чи дозволяти громадянам вільне володіння вогнепальною зброєю? У хлопців, які зазнали на собі силу зброї, побачили безвідповідальність дорослого 45-річного чоловіка, з вини якого мало не загинули, одна-єдина позиція: ні в якому разі! На їх думку, наші громадяни, наше суспільство до цього не доросло. Що буде, якщо кожен носитиме в кишені пістолет і витягуватиме його, коли хтось не сподобається, або не дадуть цигарку?

Що таке бойова Ф-1

Отож, за інформацією поліцейських, 17 жовтня біля будівлі Бобринецької податкової інспекції вибухнула бойова граната Ф-1, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Головною умовою її застосування є наявність укриття. Адже радіус ураження осколками, кількість яких може сягати трьохсот, становить 200 метрів.

Фігурантів надзвичайної ситуації від смерті врятувала випадковість, чи, якщо хочете, — диво. Граната потрапила в обмежений простір підвального спуску, завдяки чому левова частка осколків була затримана стінами і самими бетонними сходами. Хлопців врятувала миттєва реакція і те, що вони не були всередині приміщення. Розрив такої гранати на відкритій місцевості міг би накоїти  великого лиха.

Цей інцидент врешті-решт повинен всіх привести до тями. Ми живемо, немов у паралельній реальності: працюємо, навчаємося, відпочиваємо… Новини з АТО сприймаємо, ніби те все діється десь на іншому континенті. Хоча навпростець до «червоної зони» якихось кілометрів 600…

Як захищаємося?

Що мусимо констатувати? Що звичайний житель містечка має бойову гранату і запросто може зірвати її, де завгодно,  просто тому, що образився. Що на третій рік війни ми живемо безпечно і не замислюємося ні про які загрози — ні малі, ні глобальні. У Бобринці майже безперешкодно можна потрапити, наприклад, в адмінбудинок, де розташовані основні державні установи. Ніхто не запитає у вас пропуск, їх немає, до речі, ні в кого з працюючих в адмінустанові, не запитають, хто ви,  в яку оргпнізацію йдете, що несете у валізі, навіть якщо вона буде розміром з “кравчучку”…

Заходи протидії чи запобігання терористичній загрозі на місцях не проводяться. Якщо ми говоримо про масове оповіщення населення, то хто й коли чув у Бобринці ту сирену, яка має спрацювати у разі загрози? Ні, вона була, і випробування були. Але її звуку не чули навіть у центрі міста.

Радіоточок немає ні в місті, ні в селах. Мобільні оператори функцію оповіщення та розсилки СМС на телефони на себе не беруть, телебачення місцевого у нас немає, канал «Кіровоград» є в одиниць телеглядачів.

Підозрілих осіб на вулицях міста теж ніхто не перевіряє, бо патрульна служба відсутня.

Якщо зараз повернутися назад у часі, згадайте першовересневі випуски теленовин. У Франції, де було всього кілька терактів, з перших днів школи забезпечили охороною. Крім того, почали з навчань дітей елементарним заходам у разі терористичної загрози: що робити насамперед, куди евакуюватися…

Нам було важливо дізнатися, чи знають наші  учні, як реагувати на загрозу, отож побували у гімназії та в міській школі №5. Під час спілкування з школярами 6, 7, 9, 10 класів з’ясували: їх навчали, як вести себе у надзвичайних ситуаціях.  Діти розповіли: головне не панікувати і діяти згідно плану евакуації, який є у кожному класі. Всі, кого запитували, знають, як реагувати на тривожний сигнал шкільного дзвінка, де розташоване шкільне бомбосховище, як туди дістатися. Учні кажуть, що навчання відбуваються регулярно, тож у випадку загрози знають, як діяти.

За словами начальника міськвідділу освіти В.Літвінової, у школах проводяться не лише заняття з цивільного захисту, а й роз’яснювальна робота стосовно резонансних випадків надзвичайних ситуацій, які відбулися в інших областях. Порядок у навчальних закладах контролюється черговими і техперсоналом. Щоправда, коли завітали у міську гімназію, у вестибюлі були лише прибиральниці. Бачили також відеокамери.

“Про вибух у Бобринці обов’язково розкажемо учням, — каже В. Літвінова. — Для покращення безпеки у навчальних закладах директори пропонують скористатися прикладом шкіл у великих містах, адміністрації яких обмежили доступ сторонніх осіб у приміщення навчальних закладів. Там лише батьки або довірені особи приводять і забирають дітей зі школи, при цьому перебувати у приміщенні закладу їм можна  лише з дозволу дирекції. Такий варіант контролю і безпеки був би одним із найприйнятніших. Адже встановити в усіх школах дороговартісне відеоспостереження та забезпечити заклади спеціалізованою охороною наразі неможливо”, — наголошує  Вікторя Літвінова. Втім, треба замислитися: що сьогодні важливіше — дорога “плазма” в класі і мультимедійна дошка — чи безпека?

Під великим питанням і безпека людей у розважальних закладах Бобринця, які працюють досхочу і нехтують навіть елементарними правилами безпеки. Пам’ятається, міська влада кілька років тому дозволила деяким кафе та барам працювати довше у нічний час за умови встановлення відео-спостереження. Власники погодилися, але все залишилося на рівні обіцянок.

Зінаїда Пирля, Віталій Червоняк, Віталій Москалик

“Честь хлібороба”


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*