Важливо

Олександрійський кінзавод: що залишиться – земля чи коні?

Найближчим часом в Україні можуть приватизувати 10 кінних заводів, які є філіями збанкрутілого державного підприємства «Конярство України». У тому числі й «Олександрійський кінний завод №174», що в Лікарівці. І процес цей – незворотній.

unnamed (4)Загальний борг ДП «Конярство України» складає майже 100 млн гривень. Питання лише в тому, як пройде ця приватизація. Працівники галузі побоюються, що передача заводів у приватні руки в буквальному сенсі поховає їхні господарства, адже активами підприємств, крім коней, є більше 40 тис. га орних земель, які й можуть виявитися найціннішим їхнім ресурсом. Чим же все це обернеться для філії «Олександрійського кінного заводу №174» ДП «Конярство України», ми поцікавились у її безпосереднього керівника – Олега Родіонова.

“Кожен кінний завод в Україні, дійсно, крім худоби, має у своєму розпорядженні по кілька тисяч гектарів землі, яка приваблює інвесторів і окремих можновладців. Тому у працівників та ветеранів галузі й виникають подібні перестороги, бо їм, як фахівцям, небайдужа доля цих тварин. А от земля, і справді, є основним фактором ризику у процесі даної приватизації. І якщо ця приватизація пройде непрозоро, то чутки стануть реальністю”, – розповідає Олег Родіонов.

Приватизація може пройти двома шляхами – акціонування або розпаювання. У першому випадку очікують на прихід інвестора. У другому – кінну та земельну частини розділять. Тобто, землю розпаюють і роздадуть працівникам та пенсіонерам підприємств. І поки невідомо, який сценарій найбільш вірогідний.

“Скажу так: у нашому конкретному господарстві зараз налічується 200 голів племінних коней української верхової породи та понад 5000 гектарів землі. Згідно із законом землю повинні розпаювати, як це робили з КСП. У такому випадку колектив отримає паї, сам знайде інвестора і з ним безпосередньо працюватиме. Адже ліквідація заводу, за рахунок якого живе практично все село, і де пропрацювало більше трьох-чотирьох поколінь корінного населення, рівнозначна знищенню населеного пункту. Тому, на мій погляд, найбільш ймовірним є варіант розпаювання, а не акціонування.  Однак наша земля, як і сусіднього Онуфріївського кінзаводу, вже давно приваблює окремих зацікавлених осіб. Тож закулісних ігор вистачає ще до початку приватизації”, – коментує даний факт керівник кінного заводу.

коні

Свого часу через суд обласне управління Держгеокадастру намагалося забрати в Онуфріївського та Олександрійського кінних заводів орні землі, але цього не сталося.

“Прокуратура Кіровограду за вимогами обласного Держгеокадастру подала позовні заяви на вилучення у заводів тільки орних земель, мотивуючи це відсутністю документів. Але юристи довели, що це не так. Є акт на землю в Олександрійського заводу, датований 1934 роком, та Онуфріївського – відповідно – 1947 року. За рахунок цих земель і  утримуються господарства. Хоча так склалося, що ті злощасні гектари в Онуфріївському кінзаводі, кіровоградський суд таки вилучив, але потім Дніпропетровський апеляційний – відмінив його рішення.  Після цього землі нашого – Олександрійського кінного заводу – Кіровоградський суд визнав такими, що використовуються правомірно. І тепер, аби уникнути можливих проблем, я особисто зустрічався з губернатором – Сергієм Кузьменком і він підтримав наш колектив та наше бачення розвитку господарства, і виступив за прозоре розпаювання його землі та збереження заводу. Підтримує нас в цьому й керівництво Олександрійської райдержадміністрації. А що буде далі, прогнозувати – зарано”, – каже Родіонов.

Директор кінного заводу стверджує, що у випадку ліквідації підприємства, фактично вся Лікарівка залишиться без роботи. Адже частина її населення задіяна в роботі самого кінного заводу, а частина – в аграрному секторі, оскільки всі орні землі сумісно обробляє кіровоградське підприємство «Деметра».

“А коли роботи в селі не стане, то й село зникне”, – говорить Олег Родіонов.

Позиція податкової

“У процесі банкрутства Філії «Олександрійського кінного заводу №174» ДП «Конярство України» загальна сума податкового боргу до зведеного бюджету склала понад один мільйон гривень, з яких 700 тис. грн недостача місцевого бюджету. У випадку, якщо відновлення платоспроможності боржника є неможливим, і процедура банкрутства буде доведена до кінця, то й чекати на повний розрахунок – не варто”, – інформують місцеві податківців.

Олександрійський кінний завод сьогодні

У 2011 році Кабінет міністрів України прийняв рішення реорганізувати державні підприємства, діяльність яких пов’язана з розвитком конярства, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики, і приєднати їх до державного підприємства «Конярство України». Відтоді повна назва підприємства філія «Олександрійський кінний завод №174» державного підприємства «Конярство України».

В результаті багаторічної праці Олександрійський кінний завод став епіцентром продукування української верхової породи для класичних кінноспортивних видів спорту, таких як контур, виїздка, троєборство.

Значний вклад в цю велику справу вніс колектив кінного заводу: бригадири, жокеї, тренери, а особливо зоотехніки В. Шимширт, В. Сташевський, О.Колонтар, О. Родіонов. Ними було створено кращі лінії жеребців плідників: Хобота, Безпечного, Факторума, Хрусталя, Рауф-Больда, Пільгера, а також цінні маточні сімейства Інфри-1, Арізони, Билинки, Нони, Фарси, Маріци, Флангової та інших.

Саме на конях української верхової породи, вирощених у Олександрійському кінзаводі, успішно виступали та виступають видатні майстри спорту, які 27 разівставали переможцями чемпіонатів, спартакіад Радянського  Союзу та 55 разів – переможцями чемпіонатів України.

Досягнення в кінному спорті й сьогодні не стоять на місці.

У 1997 році до Олександрійського кінзаводу приїхав працювати Володимир Вощакін і став тренером по кінному спорту в ДЮСШ «Колос», де працює і дотепер, та завойовує все нові й нові нагороди та титули.

  • У 2011 році став переможцем та срібним призером Чемпіонату Кубка України в м. Жашків на кобилі Адашка;
  • Кубок Дніпропетровська І місце – Адашка, II – Затоп (2012)
  • Призер   чемпіонат     України   2012  року   ж. Каріон
  • чемпіон України з триборства 2014 рік, призер етапу Кубку Світу в м. Мінськ.
  • Переможець     етапу     Кубка      Президента  м. Жажков кобила Бекеша 2015 рік конкур

За часів незалежності на заводі вдалося зберегти цінне поголів’я, як запоруку майбутнього процвітання конярства – перспективної галузі господарства. За останнє десятиріччя спортивну славу Олександрійщини помножив жеребець Міхол – він неодноразовий чемпіон України, переможець етапу Кубка Світу. Пахар, Рассвет, Кахлей і Шаблон – коні чемпіони гордість і слава підприємства.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*