Важливо

Врятувати не можна залишити: чи потрібна кіровоградським бездомним реальна допомога (ФОТО)

У Кіровограді уже декілька років не можуть відкрити притулок для людей, які потрапили у складні життєві обставини. Спочатку депутати блокували це питання, а коли у 2015 році міська рада виділила приміщення, де можна розмістити притулок для бездомних – по Червонозорівській, 25 (колишнє приміщення 29-ї школи, неподалік сучасного навчального закладу) – бунтувати почали місцеві жителі. І поки міський голова та управління надзвичайних ситуацій звітують про мобільні та стаціонарні пункти обігріву, новоообрана місцева влада мовчить про реальну системну допомогу безхатченкам.

Реальність же ж вчергове доводить, що бездомним немає місця у світі «добропорядних громадян». Незрозуміло тільки одне: чи це просто безнадійна справа втручатися у природний відбір, чи просто існуюча система не підходить під жорстоку реальність.

Ця історія трапилася вчора, 4 лютого

«Увечері на Ковалівці до мене підійшов чоловік, попросив 3,50 на маршрутку, сказав, щоб погрітися. Жіночка, що стояла поруч, порекомендувала звернутися у стаціонарний пункт обігріву, що знаходиться у приміщенні ЖЕКу №6 (КП «Житлово-експлуатаційна організація № 1» Кіровоградської міської ради», по Жовтневої революції – ред.). Ми прийшли туди, Юрія (бездомного) погодували, напоїли чаєм, але сказали, що на ніч він тут залишитися не може, а от на Волкова є мобільний пункт обігріву – там бездомні можуть провести ніч. Але, як виявилося, дістатися туди проблематично. По-перше, Юра погано ходить – після давньої аварії у нього проблеми з ногами і хребтом. По-друге, на таксі не повезеш, тому з транспортуванням нам допомогли друзі», – розповідає Володимир, мимовільний рятівник людини, яка опинилася без засобів для виживання.

Історія людини з вулиці

Власне у редакційній машині і відбулося знайомство кореспондента Першої електронної газети та 52-річного бездомного Юрія Царьова. Він не був схожий на п’яницю чи наркомана, але було видно, що гарячої води з милом ні він, ні його одяг не бачили давно. Дорогою до пункту обігріву, Юрій розповів свою версію того, як докотився до вуличного життя.

За словами Юрія, на вулиці він живе майже два роки, після того, як двоюрідний брат украв у нього гроші від продажу маминої квартири у Києві.

«Коли мама померла, я вирішив продати її квартиру, а на ті гроші купити будинок у Кіровограді. Тут у мене мамина рідна сестра живе, двоюрідний брат, який власне і підговорив мене сюди переїхати, – розповідає Юрій, у якого за плечима два в’язничні терміни, автомобільна аварія, невдалий шлюб та професія зварювальника. – Я продав квартиру за 22 тис. доларів. Ну вирішили ми з двоюрідним братом Андрієм відсвяткувати цю подію. Я випив, заснув, а прокинувся – ні техніки немає, ні грошей. Отак я залишився ні з чим. Я і заяву на нього писав у міліцію – ніякого результату, тому вирішив приїхати у Кіровоград і шукати його самостійно».

Правда, пошуки Юрія поки що безрезультатні. Брата знайти не може, рідна тітка не хоче з ним спілкуватися, виганяє. Також, за словами Юрія, у нього є двоє дітей – Царьова Поліна, (1993 р. н.) та Царьов Максим (1990 р. н.), які живуть у Росії. Контакти з дітьми Юрій давно втратив. А після того, як позбувся житла і грошей, просто кочує по Україні.

Пункти обігріву для бездомних і реальність

Говорячи про життя, ми все-таки дісталися стаціонарного пункту обігріву – величезного намету на Волкова, 34. Всередині тепло, чисто, охайно, але як виявилося, пункт обігріву – це місце, яке повністю відповідає свої назві – тут можна лише погрітися і випити гарячого чаю. Із їжі – лише «Мівіна», а з меблів – 2 величезні столи і 4 лави для сидіння. Переночувати тут немає можливості. Та й не передбачена вона. Як пояснює начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Сергій Коваленко, пункти обігріву призначені для того, щоб бездомні могли зігрітися 2-3 години у наметі, випити чаю, щось перекусити, а в разі обмороження – отримати медичну допомогу.

Власне це і отримав Юрій Царьов у наметі на Волкова. Його напоїли чаєм і викликали карету швидкої. На огляд приїхала психоневрологічна бригада. Виявилося, що обморожень у Юрія немає, але ліва нога прогнила аж до кістки.

«Цей пацієнт потребує серйозного лікування. Зараз ми його відвеземо у четверту лікарню, де він отримає кваліфікований медичний огляд і, можливо, направлення на лікування», прокоментував ситуацію після огляду черговий лікар 11-ої бригади Сергій Бабешко.

Після цього Юрія посадили у карету швидкої допомоги і відправили у лікарню. Черговий зміни управління ДСНС у Кіровоградській області Костянтин Дружинін у телефонному режимі пообіцяв нам, що завтра долею бездомного займуться соціальні служби.

А що далі?

Виявляється, кіровоградським соціальним службам Юрій Царьов добре відомий. Він знаходиться у них на обліку з червня місяця 2015 року, і вони сказали, якщо Юрій виявить бажання, то соцслужби готові допомогти йому почати нове життя.

 «Юрій Царьов у нас перебуває на обліку з червня 2015 року. Він попросив, щоб ми надали йому реєстрацію на півроку, без надання ліжкомісця, для оформлення пенсії по інвалідності. У нього є пенсійне посвідчення, паспорт, він має пенсійне забезпечення. Якщо у нього буде бажання, ми можемо його оформити у якусь благодійну організацію. Крім того, якщо він виявить бажання, ми зробимо всі необхідні документи і направимо його до геріатричного центру чи пансіонату», – розповів директор Центру тимчасової реєстрації бездомних осіб Олександр Желєзняк.

На жаль, на цьому історія закінчується. Ввечері Юрія Царьова оглянули у 4-ій лікарні і залишили там на ніч, а зранку його відправили у  першу лікарню. Але, як повідомили Першій електронній, після огляду Юрій покинув лікувальний заклад, відмовившись від допомоги.

«Ми добре знаємо Юрія. Вже декілька разів намагалися витягнути його з вулиці – навіть знімали йому житло. Юрій так і не зміг почати нове життя. Таке буває. Але повірте – це не показник. Не можна через одного безнадійного відмовлятися допомагати людям, які потрапили у складні життєві обставини. Бо на одного невдячного, знаходиться один вдячний, якому просто варто допомогти почати нове життя. І він вам буде вдячний безмірно, щодня телефонуватиме і дякувати за цей шанс, – розповів волонтер руху «Милосердя» Володимир Лєбедєв. – Зараз ми починаємо будівництво притулку для бездомних на Преображенській. І ми віримо, що нам вдасться допомогти не одній хорошій людині, яка просто заблукала у житті».

Коли ми починали писати матеріал, ніхто не знав, чим закінчиться ця історія. Та й чи закінчилася вона взагалі – теж невідомо. Звісно, хотілося, щоб Юрія пролікували, він одужав і почав нове життя. Але реальність така… у неї свої закони і правила. Хоча з іншого боку – ця історія показала, що світ не без добрих людей, що наші соціальні служби і рятувальники працюють, незважаючи на низьке фінансування і діряву систему. Але головне у цьому всьому – завжди залишатися людьми. Навіть коли ввечері на Ковалівці до вас підходить бездомний і просить на маршрутку, можна йому дати відчепні 5 грн, а можна спробувати допомогти людині, дати шанс на нове життя. Так, тільки від нього залежить, скористається він шансом чи ні. Головне – його дати.

Тетяна Колісник, Перша електронна газета


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*