Важливо

Кіроворадська льотна академія: Хотіли як краще, а вийшло…

Зараз мало хто пригадає, коли і навіщо кіровоградську Державну льотну академію України перетворили на Кіровоградську льотну академію Національного авіаційного університету України (КЛА НАУ).

Нагадаємо: це відбулося у квітні 2011 року. А за логікою ідеологів приєднання ДЛАУ до НАУ (тодішніх нардепа від ПР Максима Луцького, ректора університету Миколи Кулика, ідею підтримував голова ОДА Сергій Ларін), для нашої «льотки» це був «шанс підняти якість освіти у цьому навчальному закладі, створивши належну матеріально-технічну базу для підготовки пілотів». Після об’єднання з НАУ головним профілем кіровоградського філіалу повинна була стати саме пілотна підготовка.

Що ж із того вийшло, значною мірою ілюструє звіт Рахункової палати про аудит ефективності використання коштів держбюджету, спрямованих КЛА НАУ у 2013-2015 роках. Текст документа зі звітом (Рішення від 24 листопада 2015 року № 9-8 «Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету») має у своєму розпорядженні «Нова газета».

Перш за все, у результатах аудиту кидається в око організаційна складова, як вважають в Палаті, порушень. Головний висновок перевірки – «утворення у 2011 році Академії як відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету не покращило управління фінансами і її матеріально-технічну базу». Фактично, вважають у РП, Академія функціонувала як окремий заклад у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. «Запроваджений Міністерством механізм фінансування Академії без участі Університету, неналежне виконання МОН (правонаступник МОНмолодьспорту) повноважень головного розпорядника бюджетних коштів (КПКВК 2201160) і самоусунення Університету від виконання функцій розпорядника бюджетних коштів призвело до неналежного виконання Академією повноважень із забезпечення якості при підготовці пілотів, допущення низки фактів неефективного, неекономного і з порушенням законодавства використання коштів державного бюджету».

Так, Академія не виконала програми льотної підготовки і низки ліцензійних умов. Середній показник виконання обсягу навчальних польотів з особами, що навчалися за державним замовленням, у 2013-2014 роках і І півріччі 2015 року становив 5,9% від запланованого. При цьому показник середніх витрат за загальним фондом держбюджету на підготовку одного здобувача вищої освіти за цей період в Академії майже втричі перевищував середні планові показники.

Визначена навчальними планами кількість годин для проходження студентами виробничої практики не підтверджена програмами її проходження у навчальних польотах, а наявна в Академії матеріально-технічна база не є достатньою для забезпечення проходження льотної практики на літаках закладу (для навчальних польотів у звітному періоді здебільшого через несправність використовувалось від двох до п’яти із 32-х наявних у закладі літаків). У результаті зі 131 випускника 2013-2015 років денної форми навчання за держзамовленням за спеціальністю «Льотна експлуатація повітряних суден» (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» та «магістр») 21 випускник не мав жодної хвилини нальоту.

На фоні сказаного вище згадаймо, що після приєднання до НАУ в Академії планувалося підвищити якість підготовки саме пілотів.

Не менше проблем, на думку РП, і у фінансовій діяльності КЛА. Загалом за рахунок коштів загального фонду держбюджету вона неефективно використала 60,7 млн грн, з порушенням вимог законодавства – 5,8 млн грн. Також допустила порушення при закупівлях продуктів, пально-мастильних матеріалів на 0,7 млн грн, доходів до спеціального фонду кошторису недоотримала (втратила) на 4,2 млн грн.

Кілька прикладів. Через невиконання навчальних польотів у запланованих обсягах пілотам-інструкторам за 2013-2014 роки та І півріччя 2015 року виплатили 649,4 тис. грн зарплати за фактично не виконаний наліт.

«Положеннями про Академію (підписані начальником Академії Недільком С.М., затверджені колишнім ректором Університету Куликом М.С.) за відсутності законодавчих підстав на усіх осіб, що навчаються в Академії за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, поширено статус «курсант» (у т. ч. на менеджерів зовнішньоекономічної діяльності) і віднесено їх до учасників науково-виховного процесу Академії, а також передбачено гарантії державного забезпечення особам, що навчаються за державним замовленням, зокрема, щодо безкоштовного харчування. Тому у 2013-2014 роках і І півріччі 2015-го завищено бюджетні асигнування за загальним фондом державного бюджету на харчування і неефективно (непродуктивно) витрачено бюджетні кошти в сумі 31236,7 тис.»

У затверджених МОН штатних розписах КЛА на 2014 і 2015 роки виявили завищену штатну чисельність пілотів-інструкторів авіаційного загону відповідно більш ніж утричі. Як наслідок, академія необґрунтовано отримала з держбюджету 4019,3 тис. грн.

Це далеко не всі порушення, описані фахівцями Палати. Повний текст документа можна прочитати на сайті нашого видання.

Як не фахівцю в галузях фінансів, управління та юриспруденції, журналісту важко оцінити, хто в описаному РП безладі винен більше – керівництво КЛА НАУ, НАУ чи Міносвіти часів Табачника як організатори возз’єднання ВНЗ.

Рахункова палата направила звіт аудиту до ВР і Міносвіти.

 Ігор Крушеницький, Нова газета
P.S. «Нова газета» готова надати можливість керівництву КЛА НАУ прокоментувати результати аудиту РП.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*