Пост-виборчий синдром: розчарування і надії Бобринецького району

Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Нинішні вибори в місцеві ради принесли чимало розчарувань суспільству. Мало розуміючи закон про вибори, народ все ж не очікував від законодавця такого ляпаса. При всій заполітизованості суспільства люди так і не сприйняли принцип входження в місцеві органи влади депутатів тільки через партійні списки. Не в захваті й самі обрані в Бобринецьку районну раду. Деякі депутати, наприклад Сергій Косенко, Олексій Рижков заявляють, що готові піти проти рішення партії, спущеного зверху, якщо це буде суперечити думці людей, які їх обрали.

 Згідно з новим законом зменшилася кількість народних представників в Бобринецькій районній раді з 52-х до 26-ти – за кількістю виборців. Враховуючи факт, що в нинішню раду зайшло більшість нових депутатів, незнайомих ні з регламентом, ні з тим, які різнобічні з точки зору законодавства питання повинні вирішувати депутати, можна припустити, що рада на перших порах буде важко вирішувати поставлені перед нею завдання. Або ж всі рішення будуть прийматися швидко й одноголосно, що не означає якісно.

 Плюсом Бобринецької районної ради сьомого скликання можна вважати те, що її очолили Олена Гадемська (голова, Аграрна партія України) та Наталія Сабліна (заступник, Радикальна партія Олега Ляшка). У Гадемськрї – великий досвід роботи у контрольно-ревізійному управлінні, де вона контролювала використання державних коштів бюджетними організаціями.

 У Сабліної – великий управлінський досвід в РДА, а також у соціальних питаннях: робота начальником загального відділу РДА, начальником районного управління соціального захисту населення, великий волонтерський досвід (координація дій благодійних фондів по допомозі воїнам АТО).

Можна було б назвати позитивом входження в раду кількох партій, жодна з яких не має чисельної переваги: Аграрна партія України – 8, “Блок Петра Порошенка “Солідарність” – 6, ВО “Батьківщина” – 5, Радикальна партія Олега Ляшка – 3, Опозиційний блок – 3, Партія пенсіонерів України – 1. Позитив може бути в тому, що жодна з партій не матиме можливості диктату. Але враховуючи весь попередній досвід і готовність депутатів ігнорувати рішення своєї партії, можна припустити, що голосування по важливих питаннях, що розділятимуть депутатів, буде ситуативним.

Невелика ремарка з приводу партійності. Зі сторони, скажімо, для Європи, картинка структурованості та масовості наших партій (чому сприяв закон), може, й виглядає переконливо та правдоподібно. Але тут, де депутати ближче до народу, картинка партійності, скоріше, нагадує голограму: ніби і є вона, а ніби й немає. Що цей самий народ дуже дратує.

Існуючий досі принцип рівного представництва в радах депутатів від усіх територій нинішній закон, м’яко кажучи, не врахував. Кілька найбільших громад в районі не мають свого представника в райраді. Більше того. На нинішніх виборах до обласної ради від Бобринеччини повинні були пройти два депутати – від району та від об’єднаної Бобринецької громади. В результаті – немає жодного. Складно говорити про справедливість закону. Принцип моральності тут другорядний. І навіть не говоритемемо про демократію. Проста раціональна річ: як управляти будете, панове? В яких таких джерелах шукати достовірну інформацію про потреби народу на великій і розтягнутій території? В облдержадміністрації, райдержадміністрації? Та ж обласна рада начебто зовсім окрема гілка влади?

 Про міську раду можна сказати майже те ж саме: оновилася практично повністю укупі з керівництвом. Мером міста обраний Валерій Сніжко (за підтримки Аграрної партії України). Екс-чиновник районного сільгоспуправління, екс-директор ПТУ-32, тепер уже екс-директор Бобринецького технікуму.

Секретарем ради обрано Артема Лавріненка, який публічно узгодив дії з Сніжком ще під час передвиборчої кампанії. Пройшов у районну і міську ради за списком Аграрної партії України, колишній начальник районного управління юстиції Артем Лавріненко надав перевагу роботі у міській раді. Кілька років тому він уже брав участь у мерських перегонах і посів друге місце. Очевидно, тепер зможе реалізувати свої плани.

Днями на другому засіданні міської ради депутати переобрали і першого заступника мера, і секретаря виконавчого комітету ради. Вакантною залишили посаду заступника міського голови. Аргументували економією заробітної плати, обіцяли – на ефективності роботи керівного складу відсутність такої посади не позначиться. Посада заступника і справді називалася дивно: чи то з контролю за діяльністю виконавчих органів ради, чи то з координації. Ще важливий функціональний обов’язок – залучення інвестицій. З інвестиціями в місті точно досі не складалося, якщо, звичайно, не називати внутрішніми інвестиціями дрібний бізнес, що зароджується то тут, то там.

В будь-якому випадку, з більшим чи меншим числом заступників, але попрацювати нинішній команді керівників Бобринця доведеться багато. І дуже хочеться, щоб їх справи були успішними. Тому що це буде успіх і міста, і його жителів.

Зінаїда Пирля для Першої електронної газети

Поширити:

Залишити коментар:

коментар