Під час обговорення стану справ в області із ранньою діагностикою захворювань на нараді за участі голови ОДА Андрія Ніколаєнка, що відбулася недавно, на поверхню випливли кілька знакових факторів. Попри правильність і необхідність задуманого, вони сигналізують про досить невтішні тенденції.
Цілком вірний задум виявляти хвороби у населення на ранній стадії їхнього розвитку, як часто у нас трапляється, зіткнувся зі стіною суто суб’єктивних факторів, таких як людська недовіра й гонитва за звітністю.
Якщо оперувати лише інформацією, озвученою начальником обласного управління охорони здоров’я Олегом Рибальченком, картина вимальовується не така вже й погана. Плюсів більше, ніж достатньо.
Кіровоградщина в плані ранньої діагностики стала чи не першою в Україні й розпочала її впровадження раніше, ніж проект поширився на всю країну. 29 медичних закладів області отримали діагностичне, лікувальне обладнання для пологових та реанімаційних відділень на суму понад 20 мільйонів гривень. Автомобільний парк сільських медичних закладів поповнився 41 автомобілем на майже 6 мільйонів гривень за рахунок держбюджету. В області відкрили 26 міських і районних центрів ранньої діагностики. І все це – починаючи з 2010 року.
Далі ще цифри. Уже про конкретні справи. І вони, за словами доповідача, також вражають.
«Якщо в абсолютних цифрах продемонструвати кількість обстежень лише в центрах ранньої діагностики міських і ЦРЛ, то вони вражають. За 9 місяців 2013 року було проведено 335 тисяч рентгенографічних досліджень, 4,5 мільйона лабораторних досліджень, 12,9 тисяч ендоскопічних досліджень, 540 тисяч функціональних досліджень», – сказав головний медик області. Й додав, що на сьогодні ці цифри ще більші.
Ось тільки чи варто радіти?
Першу ложку дьогтю в солодку діжку з медом влила головний лікар обласної лікарні Лариса Андрєєва. Вона повідомила, що із понад шести тисяч пацієнтів, прийнятих діагностичним центром у її закладі, більш, як у п’яти тисяч були виявлені патології.
Тобто, як зазначила вона, люди звернулися до діагностичного центру із якимись несуттєвими скаргами, а у них виявили патології, причому у 52 – онкопатології.
Під час виступу головлікар просто констатувала, однак, висновок напрошується сам по собі: або цих людей в районах зовсім не перевіряли, або рівень перевіряючих не відповідає необхідній кваліфікації. Відповідно, виникає питання: навіщо потрібні діагностичні центри, які нездатні виявити у пацієнта хворобу?
Далі ще цікавіше. Лариса Андрєва повідомила, що на базі обласної лікарні періодично проводяться навчання для лікарів медичних закладів нижчої ланки, однак, деякі райони їх просто ігнорують.
І, зовсім несподівана незрозумілість.
«Наш діагностичний центр постійно виїжджає на території районів,це 6-7 фахівців обласної лікарні. І ми не зовсім задоволені тим, як райони нам збирають хворих для консультацій. Виходить, що коли для жителів районів такі консультації необхідні, для самих районів і лікарень – не зовсім. Наведу такий приклад. 15 листопада лікарі виїхали в Голованівський район. Аж трьох пацієнтів упіймали в коридорі районної лікарні. Витратили час, бензин тощо», – сказала Лариса Андрєєва.
Голова ОДА Андрій Ніколаєнко серйозно поставився до її слів і наказав головам райдержадміністрації і начальнику управління охорони здоров’я невідкладно зробити висновки.
Головний лікар обласного онкологічного диспансеру Костянтин Яриніч засумнівався в достовірності названих цифр, щодо проведених досліджень. Мовляв, до його закладу в більшості прибувають необстежені пацієнти. Відповідно, вважає він, чиновники просто доводять до відома вищих інстанцій потрібну кількість.
«Нам просто необхідний чіткий облік пацієнтів, – сказав він. – Без створення хорошої бази даних ми так і будемо продовжувати говорити, що на сьогоднішній день профілактичними оглядами охоплено 70 відсотків населення. Про що це може свідчити? Про те, що завтра ми матимемо гігантський «прорив» уперед. У нас не буде ні онкології, ні серцево-судинних захворювань й тому подібного. Адже не секрет, що обстежуються одні й ті ж люди. Тобто ці 70 відсотків – не 70 відсотків», — пояснив він.
Олег Бондар, Перша електронна газета