Два роки Микола Заболотний із села Клинового Голованівського району виношував образу на свого односельця, орендаря двох сільських ставків Володимира Кривоуза за те, що той побив його, упіймавши за недозволеною справою – виловом риби.
Зазвичай такі конфлікти значно глибші, ніж водойми, в яких водяться карасі й товстолоби, але на поверхню між тим нині випливла тільки ця причина суперечки – Микола промишляв на чужій території й за це був битий. Може, час і приспав би в чоловікові жагу помсти, як приспав багато інших прагнень, що пояснюється частково тісною дружбою з зеленим змієм, а також тим, що й сімейне життя, і взаємини із сусідами…- словом, все в Миколиному житті давно пішло шкереберть…
14 вересня цього року Володимир Кривоуз загинув. Нещасний випадок стався все на тому ж ставку – металевий човен, в якому орендар у негоду вийшов на воду, затонув, а чоловік, одягнений у важку куртку, поплив до берега. І не дістався рятівного суходолу… 16 вересня Володимира Івановича похоронили. Наступного дня до могили небіжчика, як ведеться, понесли обід. А 18-го, знову пішовши провідати покійного чоловіка й батька, в головах замість хреста мати з сином узріли…саморобний рибальський підсак з приколотою до держака запискою «Добре, що ти здох». А намогильний хрест, розпиляний і зв’язаний мотузками, стояв обпертий на лавочку поряд.
Родичі, зрозуміло, були шоковані. Чутка про вандалізм на цвинтарі швидко облетіла все село – такого в набожному Клиновому ще не траплялося ніколи. За пошуки злочинця взялися і міліція, й громада.
– У кожному колективі, на вулицях, між сусідами тільки й говорили, що про могилу, що її осквернив невідомий, і записку, якою він наніс образу родині померлого, – каже мешканка села, працівниця сільської ради чималенького Клинового (населення – тисяча жителів) Марія Захвенюк. – Люди були готові знайти винуватого й на свій розсуд покарати.
А «вичислили» за почерком. Олексій Заболотний дістав із шухляди запилений стос армійських листів від свого троюрідного брата, уже згаданого Миколи Заболотного, й букви, кожна з яких невміло спиналася на ноги й намагалася піти в перший клас, як зуміли, вишикувалися в лінійку й засвідчили: автор записки на цвинтарі – Микола.
… Той і не довго відпирався. Минулого тижня в Голованівському районному суді відбулося засідання, на якому обвинувачений повністю визнав свою вину, розповів, як він о другій ночі поїхав велосипедом на кладовище, розпиляв хреста… Все пояснив давньої образою на покійного орендаря й, до речі, свого однокласника Кривоуза. Вандалу з Клинового інкримінували статтю 297 Кримінального Кодексу й призначили покарання у вигляді арешту на 60 діб та компенсації за проведення слідчо-почеркової експертизи у розмірі 1590 гривень.
А люди в селі в один голос кажуть:
– Хай радіє, що його доля вирішувалася в суді, за законом. Тільки як тепер він житиме в Клиновому з такою плямою на совісті далі?
…А для Любові Олександрівни Кривоуз після смерті чоловіка настали непросто складні – непевні часи. Покійний Володимир Іванович, про якого в селі добре відгукуються, намагався вести бізнес за законом. І помирати рано аж ніяк не планував, оформляючи відповідні договори на своє ім’я.
– Ми разом тяжко працювали, їздили на роботу щодня до райцентру, – розповідає Любов Кривоуз, – щоб заробити гроші й оформити все за законом. Сорок тисяч гривень на папери пішло. Якщо мене зараз змусять платити наново, я не знаю, що робитиму, де шукатиму такі кошти. Чиновники, сподіваюся, зрозуміють, що ми разом заробляли, разом витрачали, планували майбутнє. Та хто ж знав?..
Валерій Скороход